«Мов бачу тихую оселю...»

Михайло Старицький

Мов бачу тихую оселю

В якомусь світлі чарівнім:

Кахляну грубу, білу стелю,

Дубовий сволок, а на нім

Медяники і легуміни

Та зілля всякого пучки,

У візерунки вбрані стіни,

В віконцях мутяні шибки,

Великий килим серед хати

У кармазинових квітках,

На образах блискучі шати,

З рядками перлів по кутках,

Тремку, химеристу веселку

Округ лампади на святках…

Бабуню, згорблену в кріселку,

Конечне, з кужелем в руках;

Любовно-лагідні години,

До всіх прихильні почуття…

Як втішен згад тії картини,

І як нема їй вороття!

1903

Примітки

Вперше надрукований в альманасі «З потоку життя», Херсон, 1905, стор. 263 – 264. Друкується за цим виданням.

Подається за виданням: Старицький М. Твори у 8 тт. – К.: Державне видавництво художньої літератури, 1963 р., т. 1, с. 191.