Ніч

Михайло Старицький

Ніч. Замовкли денні речі

Надокруг німа стіна…

Тільки іноді з-під печі

Чути голос цвіркуна,

Та годинник однотонно

Гомонить, знай, – цок та цок.

І нудливо, мовби сонно,

Бродять тіні від думок:

То тремтять, неначе струни,

То їжаться у штики,

То витягуються в труни

Чи у шибениць рядки…

Жах з кутка незряче око

Аж у душу закида…

А в пітьмі годинник цока

Та цвіркун відповіда…

[1902]

Примітки

Вперше надруковано в ж. «ЛНВ», т. XXXV, 1906, кн. 7, стор. 2. Друкується за цим виданням.

Подається за виданням: Старицький М. Твори у 8 тт. – К.: Державне видавництво художньої літератури, 1963 р., т. 1, с. 171.