1
Гульливий – [нерозб.] гул. Гультяй, гульвіса.
Рубашний – pêre de jore, sans façon.
Повітрик – girouette.
Пустак. Колоброд. Гонивітер. Жевжик. Надрігончик.
Гашек – damoiseau.
Зальотник, -ця.
Він у таких зальотах.
Бірбант – bamboche.
Чуприндир. Баламут. Брехунець.
Мругало. Воркіт.
Бабич – баболюб, дев.
Базікало. Блазнюк, блазень – неоп[ытный], юный.
Г аланець, галанці – узк[ие] штаны.
Байдаки, байдалашки б’є.
Зухвалець. Крутивус. Паливода.
Провідьсвіта. Пройдисвіт.
Женило – вечн[ый] жен[их].
Батюта – взросл[ый], кот[орый] ребячится.
Як з мішка його показать, то кажуть: «Іди, дядьку, косити».
Се літар всесвітній, увесь світ пролітав. [Слово «увесь» виправлено олівцем на «ввесь» і дописана зверху фраза «провідав усього». Ред.]
Загартований.
Знакомитий. Суменний. Безпохибний.
Запасний – запасл[ивий].
Віку вже добре розквітлого.
Сухоокий – не плачливий.
Хороший, як глимв’язовський бублик.
Услужливий.
Довгеля – довгов’яз.
Удатний. Здатний.
Неклесний – неловк[ий].
Причепа. Маруда.
Баньковатий – лупоглаз[ый]. Баньки – гл[аза] навыкате. Вирла.
Ластатий – веснущ[атый].
Аби по городах очі людям пороть – мозолить.
Ведмеж[а] похода.
Клапоухий.
Плюгавець.
Попихач.
Пришелеповатий.
Недоросток.
До ката нудний.
Роззява. Простак, -чок. Прилипчисько. Покорнисько.
Старе порохнисько. Збуй вік – дожив до 96 л. марно.
Улеглий – soumis. Запечник, -чок, [нерозб.] Живот запечний.
Одлюдок – misanth (горе).
Собік – egóiste.
Жив устронно.
Піскля. Немовля. Молокосус.
До 30 л. грудіє чоловік, в силу вбирається.
Таки на світі не можна загинути – знайдеш добрих людей, знайдеш і своїх.
Як почую, то аж серце тронеться.
І плугатар і погонич.
Нікому ані четі – все йому одписала.
Так морозом і всипне.
Минулися ті роки, що розпирали боки.
Не йдуться хліба, а ідуть од кия, а од кия.
Трав’яночка, що стран. воду носять.
Ніби вже там добро діється!
Коли бог припустить, то там скінчу вік.
Іскра спалахнула до покутя – гості будуть.
Параски 14, Параски 28 – котра грізніша.
Розум розчухраний.
Деликатик. Деликатний, як панський хорт. Пташек – [нерозб.] Eveillё.
Говорить по-німецьки, як ріпу гризе, наче ріпу, редьку гризе.
Мабіть, на мечику літав. Сторчивус.
Марнотравця. Свистак. Шкодник. Дармобит – [нерозб.]. Проява. Псотник. Перешкодник. Псубрат. Розпуста, розпусник. Розпустився на всі чотири вітри. Пустивсь берега. Завзятий. Біснуватий. Пустопас ходить sans frein.
Розпасаний, розперезаний – dissolu. Розпасався, розперез[ався] на всі збродні. Розбуялий. Внузданий – effrené. Хижий. Безпокутний. Безчельний. Чоло притерте. Безсором[ний]. Безвстидний. Волоцюга. Волокита. Голота. Шпачок. <Пташек.>
Шпаками годований. Святошек. Хитрик. Прохіра. Повсіноги – [нерозб.].
Дошкульний. Урвиполи, -лець. Урванець. Дурисвіт.
Невіро. Перевіро. Недовірок.
Уїдливий.
Бридкий.
Лапидушо. Продайдушо. Отруйдушо. Шибеник. Бузувір. Свинтух. Насвинив. Зрадник. Єретик. Зрадця. Гудій. Злодюга. Гудун.
На Юдину нагороду давненько вже заробив.
Злодійкуватенький. Злочинця. Зловрогий. Непроторений злодій.
Мстивий.
Кривоприсяжця.
Дерій. Дратка. Драпіжний піп.
Взгризок, -уха, -ливий.
Ненависник, -ця. Напасник. Підшепт[ник].
Треба раненько встать, щоб його ошукать.
Віроломця, -мець. З самих чортових спинок, та й другий не з-під брушків, та й той не з-під черевків, -ка, -ва.
«Цигане! Якої ти віри?» – «А якої вам треба?» – «За котру сало дають». – «Помагай біг на тім! А котрі ваші?» – «Котрі подужають».
Похлебця, -бач. Нікчемний. Жеброчис, -ко. Собігарб, собіпан.
Піджога, піджигач. Він тій сварці – піджога.
Літяча похода.
Скромність.
Іскладний, як чортяка в мисочку.
Медусь. Уста медоплинні. Він і середкує і понеділкує. Такий, що сирий і не покуриш. Запеклий катюга, котюга. Бісяка. Задіряка.
Улила милуна. Утяла милая. Ніщо казать, добрий.
Виразний – expres.
Виросисто.
Хоч огню до нього підкладай, хоч запали його.
Осатанів.
Сліпак, сліпуха.
Позирає кривим оком. Погляда зукоса.
Зарічаний – язикатий.
Марливець – [нерозб.]
Не страхів син. Не зажмурить ока хоч перед ким.
Він, шановавши слухи ваші.
Прагне. Лакне. Прагнене, спрагнене, -ий.
Чужая країна.
Всіва йому у серце, всіялось. Всів – semaille.
Одмолодіть.
Серце прочуло, прочувало.
Розривка.
Заманулось.
Улітоваться.
Учуть. Учуттє.
А як, бува, спитають, скажи…
Угласкать – appriv[oiser].
Ублагать. Улулать – calmer.
Власкавить, -ся.
Удобрухать. Уколисать – apais[er].
Уболіть, вболіть.
Ласкається до нього.
Двойко. Удвозі.
Теща його пришанувала.
В обіймах в його.
Викуй собі в серце.
Може, мені скортить, то і одвідаю.
Розтоплюється з кохання. Топиться з кох[ання].
Ужега мені серце, уста [нерозб.].
Став до неї прикочуваться. Прителішується до неї.
Приязний йому чоловік, пр[иязний] для нього чол[овік]. Виверта пику, наче німець (притворяється). Вивірю його, чи замишляє.
Пощастилося, поталанилося мені.
Взрушив моє серце. Порушить, рушить – emouvоіr.
Вишептала усе.
Покута. Покутниця. Повірниця, -ник. Вибранка, -нець.
А як пораду занехаєш.
Свіжуткий – хний.
Ужалене – [нерозб.].
Ужалений – attendri.
Укридлив. Окрилив.
Струїть.
Зніверятись. Скоїться.
Звичайненько.
Залиши.
Гордить – брезг[ать]. Гидує.
Гудить.
Земства вже в серці.
Згризота шарпає серце. Вскроми серце. Перекір. Зважиться. Надумать. Важиться. Довгенько важився. Шаліє за ним. Шалена голова. Шаленець. Шалопут, -ка.
Пошепна, потайна розмова.
Розкошниця, -ничка.
Потайнеє розмовляннє, опівночне обніманнє. Мило туди оченьками звести.
Дала серцю потолю. Не давай серцю потолі.
Ульга – облегч[ает] от боли.
Вибав мене з лиха.
Мій невірничку, невірниченьку.
Ой як візьме на смерканню, пустить на світанню.
Моя улюблена.
Ой, здається, не барилась: вечірняя зіронька закотилась, світовая ясная не хватилась.
Солодкі усміхи.
Ні до любощів, ні до шайності.
Виреклась свого кохання.
Утоплюсь, де вода виринає.
Поправ моє биття.
В камінь розіб’юся.
Горе пам’ятливе.
Ходить засмученая.
Я твою воленьку вчинила, волила.
Ми з тобою розійдемось, любові не буде.
Чорненькії брівки, скаєтесь не в пору.
Там-то брови чорні і слова виборні.
Не втручай у воду.
Обминую воріженьки.
Виглядає день ото дня.
На іншого важу. Батько змусив.
Я тую раду сама переражу.
Сама провинила.
Ввічлива. Співоча. Лебедя. Неоцінна.
Чи в приязні зрадив.
З ким вона щебече, аж вона з ним.
І час не змигнеться.
Як небо прихилила до нього.
Люба. Любка. Любець твій.
Ти ж моя вірняночка.
Хто кого любить, той того згубить.
Розстанна розмова.
Заудовила його. Вдовонько, вдовуленько.
Ходила вже в беремні.
Висватать. Одружить. Здружить. Він нас здружив.
Ой сестро лелечко. Любенько. Серце не внимеш. <Приязненько.>
Всі мислоньки забрав. Закохався з нею. Любився з нею. Зазнався з тобою.
Взяв собі за любку. Була в його улюблениця.
Любва бере. Тоді любва бере, як гроші є. Не залюбив – не взлюб[ив]. Ся вже одлюблена <Голубить його.>
Що душа улюбила з малих літ.
Дух за ним ронить.
Ви любощі, ви жалощі, гірше ви болещі. Голубить його. Чого смутисся?
Лучче як наперед з серцем попитаться.
Убий же його, сила божа!
30 л. у монастирі, а ще присниться.
Іде – не гляне, серце крає. Ножем пробиває. Не край мого серця.
Совокупнього мали жениха.
Люблю рідненько.
Підматушала панна – qui monte en graines.
Приязненько. Сприязнився.
Дружиненько.
Мій ти узличок. Мій синочку, мій єдиночку.
Осіли дрібні діти. Ой смутку мій.
У чужий край жить одбилася.
У гаях зникла.
Випестить. Піклуватись.
Не порікували.
Важила то в серцю.
Сниться, дремниться мені.
Розмилувався – s’enivr. dám.
Розквилився – s’attendr. fondre en larmes.
Розпроменений – rayon.
Як у променях.
Стих – распол[ожєние] духа.
Упроменений – radieux.
Маркотний – [нерозб.].
Оджить – ожить.
Згадок – воспом[инание].
Споминок був і за тебе.
Думки буяли. Думка думку пошибає. Перебирав думками. Ні думки, ні гадки. В’ється мені на мислі, а не згадаю. Впало, вбігло мені на думку.
Подивлюсь у вишень.
Щоб собі чого не заподіяв.
Вибрикувать. Вибрик, -и.
Та вона в мене одна, як у цілім году весна. Забажалось, як перед смертю.
Загайка – замедл[ение].
Знаюсь на тім.
Загаять, забарить. Загаїв мене, забарив.
Не мається батька над вами.
Пожитковать – [нерозб.].
Пожитечний.
Упасать. Не упасти його, хоч пампухами з салом.
Освідчиться.
Висмажиться. Висмаж[ився], як в чищу, чистищу
Приступить. Чи не приступило тобі.
Укривдить. Знущався дуже.
Умрочить – assombrir.
Улюбовать – trouv. plais.
Присмачить.
Снабдівать. Бог снабдіва і пташку.
Прягти, пряжить на вільному огнику. Віє мені в уха.
Збирать. Збирає за їм підкови.
Смажить собі голову.
Нема чого в око впорошить.
Дає, що з уса йому рониться.
Влізався до їх.
Уповив, як у сповивач.
Як вода у пісок, так він туда всочився.
Гадюка у тій травиці.
Похожу ще, щоб лучче зазнаться.
Хвилею і перегонює.
Кирея.
Заушниці, -чки.
Шати – дорог. од. верх.
Рум’янидла. Вичепуриться. Неврічлива.
Нічого не вражу.
Підтоптана. Зацікавив їй той дядько. Чому не Маруся, як би шановалась.
Жалке, як крапива.
Вона була рум’яного личка.
Чого ти, дівонька, грибки дмеш.
Виніжена така, що як пух летить, та летючи доторкнеться, то кричить: «Вбив!» – і обмліває.
Почорніло в очах. Личко, як білочок.
Як такої не любити, боже мій єдиний.
Так от чого зозуля кувала.
Хіба саме сало їдять, що такі дорогі?
Видувається за людьми. Здоровиця. Здорова, як ногайська кобила, як лось, як тур.
Пика, хоч пацюки бий.
Пиката.
Гладка, що і миш не одержиться.
Одна дну з’їла б не соливши.
Одна на другу взирається як на тура.
Під корито підвернула.
Удовиці – нарівниці.
Дівки – замишливки.
Молодиці – замишляниці.
Дроботуния – скороговорка.
Лепетлива. Семиділуха така.
Вередуха. Жінка вруча. Бабець.
Тонкослізка.
Упорниця, упорчива.
Ні пава ні гава.
Перебендюєш дуже.
На упор нема ліків.
Дзига.
Підлізуха.
Гордовниця.
Таке лесне, таке єхидне. Лестовочки, лестки.
Імбічаться дівчата. Не одна баба город городила – може, дід хоч кілля носив.
Очіпок так і дзягтить, так хвилею і перегонює.
Туманіть. Удавать. Удавач. Удає.
Угашать – угас. Тлумить – сльози,тугу.
Погрохотать, потрохотать. Аж кісточки погрохотались.
Збабіть. Здитинить. Дуріть. Чому не дуріть, коли приступає.
Момотать. Мемрать. Мурмотать.
Міркувать. Наполягать.
Кламать.
Джигануть – джич, джигнуть.
Посумниться.
Примітки
Подається за виданням: Марко Вовчок Твори в семи томах. – К.: Наукова думка, 1966 р., т. 7, кн. 1, с. 465 – 471.