6

Дисне. Я дисне знаю.

Імовірність.

Злобиться.

Наосліп.

Забутися – забвение.

Вимус. Вибух. Чи виспіло?

На сюм, на цім.

Хижий. Навадниця, що на мене вадила.

Мав втіху без щастя.

В його думу, як на морі шуму.

Пусти уха межи люде погулять, то учуєш про себе чимало.

Лінивий двічі робить, скупий двічі платить.

Бакун – тур, тютюн.

Віддасть на безрік.

Невтямки мені.

Не впало в пам’ятку – [пам’я]ті.

Хоч ущимни голову – не згадаю.

Загреба – исп[ачкаться] в золе [нерозб.].

Заколота.

Ужив будинок. Двір обставлений залізними палями.

Первинки – перв[ый] раз.

Закус – [нерозб.].

Зарадьте грошей трохи.

Спосуди мені.

В зародку. Зарод.

Палубець – крыт[ый] двор. Рундук з піддашшям.

Дубець – прут.

Стукає у стукачку.

Нуда мені така, що не горить.

І худоба потекла так.

Жив буду, то все набуду.

Хліб родив, а сіно й поготів.

У нашої статі.

Принародно черкала сукнею по двору.

Пристязає. Вовковня. Пастка. Що ви на його напастуєте?

А чи не буде погрішно?

Отсе добре я підробила!

Буду прислухать.

Не хочу їх розніть.

Я його сприяю.

Соп’ятивсь – попят[ился].

Присяг богу. Бігма.

На всій державі.

Усе вона кволиться. Чого занепала? Ушкодилась – повр[едила] себе.

Заручений перстень.

Скалатаю знаєте коли?

Обачте.

Ведеться – продолж[ается].

Вона постує – пост[ится].

Прочутися.

Угаву не дають.

Ніяк не збагнути.

Заввишки з муху. Заудовжки. З тебе завдовжки. Завшир, заушир.

Звідусіль, звідси. Скрізь, крізь.

Повкупи, попліч, поспіль, заспліш.

Деякий, абиякий. Де-не-де, деколи, десь, детце.

Запросини, зазиви.

На мотлок, -х – вдреб[езги]. На дрізочки. На гамуз потрощено. У мітель подрала.

Верства, верств, укладать.

Зсік, зрубав на тло. Скоро по йому. Неохибно. Очертом. Удостачу. Досхочу, донесхочу. Всього є доволі.

Нарешті. Рештка.

На порі. За години. Заздалегідь.

По хвилі, по вигоді.

Перегодом. Назирком.

Рочниця – anniv. Вряди-годи.

Зачало.

Праворуч, ліворуч, обіруч. Щоденно, щогодинно. Безперестані, безустані. Недокупно. А я таки докупився.

Одного заходу.

Набиток, міньба. Рахунок. Рахуба – calc. На зиск. Лихва.

Чи хороші в його мислі? Безогрішна.

Тебе будуть виновать. Його завинили. Він одбожився.

Ізволила волю, волила.

Не можу кламати, не знаючи сили.

Що ти посягаєш!

Одно под одно.

Щіпта.

Ніяк не збагну.

Прожирнії.

Знечев’я – из пуст.

За напасть – бог весть за что.

Вага, вагові. Оплата. Запомога.

Спиток – освед[омление]. По надобі знайдеш.

Замова – заговор.

Умова – дог[овор].

Зарік – зарок.

Зачепка – agrgs.

Се покромішне – отд.

Тратина. шкода.

Сон не зможе.

<Скравії.>

Пішла на побрідки.

Не клесна дівка – не растор[опная].

Вруча – быв. ловк.

У нашу диб, а може, трохи височенький, величенький.

До 30, 40 літ все грудіє чоловік, в силу вбивається. В дорослих вже літ[ах]. На порі.

Втручивсь, як у воду.

Радіє серце, радується чоловік.

Дохожалий чоловік.

Втікач на втікача. П’ятами накивав. Іде своїм тором.

Трухтом – [нерозб.].

Скоро по йому.

<До сивої скроні.>

З давнього-давна.

Залюбки.

Ваше добродійство.

Слізговка, сковзовка.

Розбитки – debris d’un navire.

На банту – cram роn.

На барку.

Сила незчисленна, гиблюща гибель.

Чи чіт, чи лишка.

Вибірки – rebut.

Зайвий.

Навзнак, навпак.

Позорі.

Достава – fourn.

Збавця краю. Здобивця – conqu.

Добивця – [нерозб.].

Погромця, погром.

Збойця, збой.

Збавленик.

Побой – carnage.

Убійник. Забійця. Загубця, згубця. Загуба, згуба.

Боєвисько, побоєвище. Черга на черзі.

Напад – attaque.

Залога – siege, гарниз. Увійшов крізь вилом – breche, виломом. Попомститься.

Зброїни – armes. Роззброїть – desarm.

Гасло – parole. Знамено.

Заїзд, заїзди.

Зробили окопи – аррг. Оброна, оборона, обронця. Об’ ява – déclaration. Доносно стріляє.

Живіть.

Впав в засадку.

Насадка – trappe piegè. Довідки, розвідки. Пішов на звіди.

Гонили на звіди. Повертаючись з затяга, набрів на хатку. Присягаю зеленому гаю. Пихви.

Демен – роир.

Чума – amarre.

Котвиця – anere.

Закритні козаки. Вартовник, варта.

Порух, рух, руховка, розрух.

Похоп, поплох. Панує поплох у селі.

Пострах.

Прибіг чвалом, чваловать. Валили з гармат до села. Кров валила з рани. Причумав човна. Допав човна.

Доскочив їх під кручею.

З добитою шаблюкою. Чигать, чатувать.

Втеком перейшов на той берег.

Огром – gr. br. fracas. Гвар, гук. Згук, -ки.

Розглос, одглос – edat, rеtenfis, одглосний.

Побор. Перешкода, притичина, притика.

Урозсип, урозтіч.

Посмиком – en roul. glissant.

Допадком, доривком, -и.

Посвист.

Познак – indie.

Зупина, заборона.

Визволка, визволять, вибавлять.

Походня – flambean.

В’язні, полоняне.

Ватажок.

Валка чумаків.

Зрада. Се не рада, а зрада, звада.

Поголосок. Чутка пройшла, розлеглася.

Послухи звідтіль.

Посланці.

Віщкове.

Верховень, вершник.

Опинив коня.

Причаївся – tapi.

Узвець правує.

Забонтовані двоє коней.

Подач, податек, данина.

Загад. Всказ [нерозб.]

Під приказом живе, під началом.

Заказ – def. sanp.

Потрусини.

Давній войськовий.

Уряд, від уряду отставили.

В одставі.

Чолобитня.

Принародно.

Зобопольно, обосторонно, навзаєм.

Купа, тичба, зграя, натлок.

Тлумом, гурмом.

Дозирач, доглядач, -дця.

Помста, одемста, заплата, одсміх.

Намова, направ – з того, з його направа.

Се добрий подмух огнику.

З намислу. Підбехтать, підбехтач, підмовця.

Підщувать.

Притяги крила.

Підгнета, принука.

Скон, покон – fin.

Покора – humil.

І вже! Як чужими пирогами та свого батька поминать.

З чужого добра не строїть двора.

З чужого воза хоч серед калюжі.

Чужі руки не пожитечні.

Своя хата покришка. Не пізно до свого дому й опівночі.

Нема тих яток, де продають різних маток.

Соловейко співа, поки дітей не виведе.

У дитини заболить пучка, а у матері – серце.

Від малих дітей голова болить, а від великих – серце.

З пустої пригоди вовк задрав вівцю.

Носив вовк овець, понесли й вовка.

Вовк ловить, та й вовка як піймають.

Відоллються вовку овечі слізки. А мої, вовчі?

Добрий вовк і в пусту кошару заглядає, [загля]да.

Не дурний той вовк, що і в пусту кошару заглядає.

Риба живе рибою, а люде – людьми.

Хоч раз батька в лоб, хоч два.

Кожен має своє бавидло.

Всяку голову мучить свій дур.

Кожен Івась має свій лас.

Не хоче курка на вечорниці, та несуть.

Біда тій курці, що на ню сокола заправляють на лови.

Сліпому не світять.

Батога з піску не уплетеш.

Єден квіт не робить вінка.

Де люде ходять, там трава не росте.

На битій дорозі трава не росте.

Полюбить хтось і мене, коли лихо не мине.

Як дізнаються, то буде кий у роботі.

Не те слова, самого кива боїться.

Коня керують уздами, а чоловіка словами.

І малі камінці роблять сінці.

Хоч погано баба танцює та довго.

Кулик не велик, а все-таки птиця.

Кулик кулика бачить іздалека.

Ведмідь на ретязі товсто реве.

Вовка боятись, в ліс не йти.

Як в ліс не йти, то й вовка не боятись.

Солодкий мед, та в жару кисне.

Солодк[ий] мед, але пальців, пучок не обгризти.

Старій бабі і на печі ухаби.

Не щодня бредня.

Не все добре, що смакує.

Аби танцювати вмів, а робити лихо навчить.

Глухий не почує, так видума.

Добрий вислухач, добрий і повідач.

Не кожний слабий, хто стогне.

Часом і між кропивою росте кійло.

Борода честь, а вуса і в кота єсть.

Не тіш тещу коростовим зятем.

І дурень стіпний кашу їсти.

Під лих[ий] час і кум за собаку.

Лінивий двічі робить, скупий двічі платить.

Така честь, як собаці у ярмарку.

Добре змили без лугу.

Ні грач, ні помогач.

Аби побрязкачі, то будуть послухачі.

Ми до сего торгу пішки.

Коли миш голови не відкусить.

Нех[ай] комарі виїдять очі, коли брешу.

Має свої раптуси.

Взяли його на питки, на решето.

Хто старе спом’яне, тому розпікши палець та в око.

Не все теє скоїться, зробиться, що на думці згодиться.

На доброму нема передачі.

Вишептався, як рак в торбі.

Прудка ріка береги розмиває, тиха вода людей топить, а бурна тільки лякає.

Тиха вода береги ломить, а бистра тамує.

До доброї криниці стежка утоптана.

Дарма з сухої криниці воду брать.

І на премудрих чорт їздить, катається.

Не дай боже біди, то і в кваші пучку зломиш.

Не кажи: «Гоц!» – поки не перескочиш.

Коли б знать, де впадеш, то соломки послав.

Коли б знаттьо, що в кума питтьо, то б дітей забрав.

Мовчане де схочеш, там і поставиш.

Ворона за море літає, та дурна вертається.

Нема того древа, щоб птиця не сідала.

Дурень і м’яло ломить.

Пізно старого кота учить гопки.

Приткнув, як ужа вилами.

Не страхай кота салом.

Добре з добрим і у стовпа постояти.

Дай боже з добрим загубить, а з лихим не знайти.

Добро далеко чути, а ледаче ще далі!

Не вір нікому, не зрадить ніхто. Не вір нікому, не буде жалю.

Не море топить – калюжа.

Не в кожній воді мило розпуститься.

Давні пригоди боронять від шкоди. Пригоди учать згоді. Єдного пригода, другого пересторога. Іншого пригоди учать згоді. Кожна пригода до мудрості дорога.

З чужого злого учися свого.

У чужий край не залітай, щоб крилечка мати.

Барана стрижуть, а козлу навістки дають.

Вус! Сиди тихо, як бороду голять.

Обібравсь грибом, гайда у кошик.

Чоботар.

<Коминтрус. >

Гаптар, гап[тарка].

Золотар.

Ченець, ченці.

Ані виду, ані слуху.

Сип, жінко, перцю, нехай і нам на віку хоч раз гірко буде.

Стягнувсь на юшку, постараюсь і на петрушку. Я потягнусь на юшку, а ти на рибку.

Санна їзда – ангельська їзда, але дідчий виворот.

Небозі сонечко мріється, вона зраділа – та як справді гріється.

Великої треба хусти, щоб зав’язать людям уста.

Раховати сир-масло, то і вареників не їсти.

І червоні чоботи мулють.

Кожен має свого муля, що його гризе.

Не хапайся поперед батька у пекло, нех[ай] батько перше.

Якби на крапиву не мороз, вона б усіх людей пожалила.

Не питається добрий жнець, чи широкий загонець.

А щоб же я тричі німцем став.

Весела, як горобець на вишні.

Не родись красна, а родись щасна.

Де не перескочиш, перелізь або підлізь.

Примітки

Подається за виданням: Марко Вовчок Твори в семи томах. – К.: Наукова думка, 1966 р., т. 7, кн. 1, с. 498 – 504.