2
Оспалий, хоч зшивай очі.
Нема сумиру. Не потурай. Не всилувать мене. Утамовать.
Висвітить – изр[асходовать] запас освещ[ения].
Докупиться. Яка тіснота, а я таки докупився.
Бобраться. Не хочу, щоб у моєму добрі хтось бобрався.
Ніжайший підножка (Хм.).
Треба служить часу – сообразов[аться] с данным времен[ем] (idem).
Свариться, сварка, посварка.
Не свари їх.
Драча – гр[убый] спор.
Одчухрать. А киш! А триш!
Приділять долю, щастє – предск[азывать].
Страхать, страхота.
Вжахнуться, жах – исп[угаться]. Вилякать.
Не припада, не впада, не годиться.
Вадить, на заваді.
Видушив в його всі гроші. Винюхав ковбасу в борщі – занюх.
Старцювать. Злидарить. Циганить.
Розтурбоваться. Розгоріть – разгорев. Що пригоруєш, то і те пригайнуєш.
Розкуштовать, розсмакувать.
Розкріхтіть.
Сніданок. Посилок. Присмаки. Напитки, наїдки.
Схрустать. Із’їв, як за себе закинув. Згамкать, схамать – слопать.
Вижлуктать. Заглітнуться.
Ну їсть нівроку. Докосив до миски. Допавсь, як ужака до молока. Долигаться – дожраться. Їсть, аж за ушами лящить.
Доласуваться. Їсть, аж ніс гайдука скаче.
Виласувать. Геть усе чисто виласував.
Засолоджувать. Осолода, усолода. Усолоджуваться. Усолодився, як у хріні.
Долакомився, розлак[омився], улак[омився]. На те й мед, щоб його лизати.
Їсть, аж ніс угинається. Солодкий мед, але пальців не обгризти.
Отсе забутий вже я не за великий час.
Комзать, закомз[аться] – сварганить.
Псувать, попсув.
Зверзла – сморозила.
Моргать, кив[ать], морг[нул]. Мругать – жмуриться.
Витребенькувать. Козиріть. Барашкувать. Одмагаться. Одкоснись.
Не квапся.
Вабить, прив[лекать], зваб[ить], поваб[ить]. Поваба – attractif. Кох[ання] у зіллях – изуч[ение].
Гартувать. Умоцнять.
Спокутовать. Кохаться. Докохався. Він у теє кохається – нах[одить] наслажд[ение]. Кохать, [кохать]ся, закох[аться], укох[аться].
Віщувать. Пророкувать. Приділять. Прираять, нар. Я тобі нараю дівчину.
Згуміти – изум[иться].
Чудоваться з їх. Вдив йому.
Важиться. Довгенько важився.
Верхолиться. Почали верхол[иться].
Зіпать – горлан[ить].
Верещать – таратор[ить]. Цокотать. Пащикувать. Базікать, забазікався. Шварготать.
Витівать. Витворять. Вигадки вигадувать. Вимудрювать.
Броїть, доброївся. Докладки докладать – прибаутничать, дав[ать] прозвища.
Кептувать, докептувався.
Глумовать. Глум, на глум, поглумка.
Насміваться, висмівать. Висміх. Сміюне!
Дрочить. Проймать. Удрочить. Дошкулить. Надозолить. Лихословить. Викишкувать, викурювать, викаджувать.
Шугать.
Перетропився, стропився з дороги. Блукать. Витомить, витомлювать. Зморювать. Торив доріженьку. Стежку до реї як ножем прорубав.
Коловать – объезж[ать].
Доплазувать – по гол. дереву.
Прителепать – [нерозб.].
Доплентався – дотащ[ился]. Вже якось дочапаємо. Дочвалать – доплестись. Усилу домаявся, дограмолився.
Дибать, дибулять, додибав, доцибав.
Коливать, [коли]ває.
Тіпає. Таки витіпав, виколядував.
Приповнять. Хай вам бог приповня,господь.
Углебать, вирнуть. Хапаться. Не хапайся, а повагом.
Панькаться, цяцькаться.
Усе бредня, що люди кажуть.
Зозульчина дочка.
Драхляк, трухляк. Умерляк – сад. [нерозб.]. Смердух.
Недоїд, недоук. Казав неук до ука.
Се не опека, а випека. Випекун.
Знаю його навильот.
Умізгусь, умізгай.
Смакош, смаковничок.
Ти вже провідав світу.
Смаркач. Морочливий хлопець який.
Мацапуро, мурло, невмивака.
Жіночий дядько.
Такий, що все на кивах та на мигах.
Вітролетний, вітронога. Дух в його вихрій, вихроватий. Щербата голова.
Дивиться – сторожиться, відкіль вітер віє. Кудою вітер віне, тудою хилються люде. Вітри гонить – cherché chimère.
Крутиголов. Виквітний [нерозб.] – muguet.
Витворний – recherché. Витворнисько. Витрішки продає. Розчухранець. Вибрід – degoûtè. Перевертень.
Ще Адам через жінку ласки божої одпав.
Так, мабіть, нам, смертельникам, від господа приділяно за тими жінками дуріти та пропадати. І то казать, вони, кат їх не взяв, часом прехороші…
О, широкого поля ягода, нам не рівня! Мудроха.
Родом кури чубаті.
Великої кошари свиня.
Чванькувата. Чвані повнісенькі сані. Пещоха, пещотка, розпещена.
Пишається. Пишниться.
На обидві кута.
Така, що постав 7 терниць, то переб’є.
Така, що чорт їй на махальних вилах чоботи подавав.
Чорт 4 пар постолів стоптав, поки їх докупи зібрав.
То і біда, що по-божому, (не по-вашому) гречка родить.
З-за пекла родом.
Запекла. Язиката. Занозяка. Жалюка. Півцнотка. Всі норови має. Ой цнотка. У три ціпи не перемолотити, [перемолотиш.
Баба і кам’яну гору пересіче.
Жеретія. Жмикрутка.
Лиха перша, та й ся не медунка.
Навіжена. Нависна. Скажена. Псотничка, -ця. Ненависниця.
Божевільна. Збожеволіла. Виказилась.
Завидниця, -чка. Завида, завидуща.
Як вигляне у вікно, то три дня собаки брешуть, – один як придивився, то сказився.
Зібрались по ягідці.
Сичеться, гарикається. Понадималась. Насікла, нарубала. Січе і руба.
І гнеться і дметься, як лопух на огні. Якого гаспида прищисся, індичисся.
Затуркала, закидала словами, поглядами, рухом, сміхом, кивом, моргом. Пустотка.
Нехай бог боронить від скаженої миші.
Іродова дитина. Убійниця.
Під ноги стопкала. Розпалилась, як оса. Свіготка, свіготать – jaser.
Нема упокою, вгаву.
Чоло притерте. Скосирная.
Щоб таких густо сіяно, а (та) рідко сходило.
Угиналась – ламалась.
Козирить – вольно шутить. Хихотка.
Своїм робом робить.
Чиясь доля плаче. Дражлива дівка.
Не покопаюсь у кишені за словом.
Роз’їхалась, як верша, як решетиловська толока.
Така, що бублика з’їси, поки коло неї обійдеш.
До всякого прикидчива.
Покиньків, покидьків брат.
Викрутень. Креса і кремень.
Пошмек.
Полегкість.
Приміг би, серця вколупнув та дав.
Ой до мене Яків.
Жевріє – тлится.
Борода, як у владики.
Хто дивиться косо, нех[ай] тому око випливе, щоб не косило.
Небо прихилила. Ошуком. Як ти умістивсь? Ось як!
І в пляшці.
Заправив на їх батька. Упадала, плакала, на пальцях ставала, руки здіймала.
Зьочила – завид.
Назорив квітку. Загледів. Коли зирк! Зирнуть. Намигнуть оком. Хутко, як оком сягнуть. Видав його налично. Зрениця. Вій. На самоті бачився, віч-на-віч. Наочно – evid[ence].
Нюх. Чух – flair. Мав чуя. Нюх – чутье.
Наструнечив вуха. Підстріхує вуса.
Хух – одним хухом звалю. І хухає і дмухає – chaude et froid.
А що гора сопе?
Обличне там не був.
Аж гульк – а він у двері. Обличче. Дивлюсь на одно обличче.
Скраснів, як іскра. Почервонів, як кармазин. Дибком-дибком, диб-диб – a pas de loup. Шуги-шуги. Гиля-гиля. Дзяв-дзяв. Сюди хип, туди хип. Кгаб-кгаб.
Бухи-бухи. Ком-ком.
Дзелень-дзелень. Бев.
Геп. Бовть. Бебех. На воду бех. Беркиць у воду, наче чортяка пхнув. Пуць у воду. Хиць у воду. Докинув швиргома.
Править. Заправив, як за батька. Він править своє, а я своє.
Погодить – [нерозб.]. Погодиться – согласиться.
Упустить у хату.
Ошукаться, ошуком. Се таке стерво.
Прилучиться. Прилука несподівана.
Хитнуться, хибнуться, хицнуть.
Віддавав з посагом – avec usure.
Одержаться. Упевняться.
Не подолать. Вибігать. Знемошніть. Усе село вибігав, таки знайшов.
Приборкать. Зневолить. Притяли крила.
Годить, догоджувать. Догоджать, як чиряку, як болячці в оці.
Згулять. Згуляв 2 тижні – праздно провел. Згаять, ізгаять – хоч і тиждень ізгаю.
Упослідніть. Упосліднив мене.
Ударемніть. Уповажнять. Уповаж.
Світова. Vénus. Вечірня. Полуношна. Опівнішня.
Дорога.
Волос – [нерозб.].
Віз – id. Б[ольшая] Медвед[ица].
Волопас – id. [нерозб.].
Пташино гніздо – [нерозб.]. (Курск).
Баби – id.
Волосажар, Стожар [нерозб.].
(Купочка така високо перед світом з полунош[ного] краю).
Квочка (4 рядком, а 3 попереду).
Чипига. 3 рядком. (Улітку сходить зараз, як сонце зайде).
Уважай оброти небесні.
Обіг віковічний. Обіг місяця.
Крес – terme.
Окрес – etendue.
Закрес – limites. (Се вже закрес моїй свідомості).
Безкрес – sans lim. (Безкрес часу і простріні). Безокресне, безбережне (море, поле).
Прострінь, простір, просторень. Ширизна.
Остеж[ити]. Обшар[ити].
Земекрес. Виднокруг. Видокрес. Небокрай.
Край-небо.
Захвіт – [нерозб.] extase.
Упой – ivresse. Як в упою (так закохався). Живе в урою, уроєнню (chimere).
Усил – tentative.
Улет – essor.
Виник – origine, виникать.
Утвор – création.
Тло – на яснім тлу.
Тло його норова – fondem[ent].
Устава – loi, уставца.
Дійсность.
Істний. Істочить – rendre reel, істотність.
Устний – de vive voix.
Улуда – seduction, улудить.
Упомінач – conscience.
Вибіг – échappatoire, e’coulement.
Пиха. Злая – вовки воють.
Яр – print[anisation].
Громобойця, громиця [нерозб.].
Краснопані. Пінородка – [нерозб.].
Лісопані – Diane.
Лісовничка. Мислічка. Русавка. Водяниця. Нявка. Нетря лісова.
Похма – faune.
Лісобожець – [нерозб.]. Лісовик.
Пекельничка – furie.
Страшниця – mégère.
Преобраза.
Ночник – [керозб.]. Ночнець.
Ночниця – [нерозб.].
Приденниця, полудниця [нерозб.].
З’явисько. Уява – vision.
Омана. Мара – halluc[ionасіоn].
Почвара – monstre.
Страшидло. Страховисько.
Вій. Вовкулака. Відьма.
Чарівник, -ця. Причарувать, чарівничі слова, чарівні.
Розчар, відчар, відчарувать, розчарці.
Ворожка. Чаклувать.
Вирочник, -ця, урочник. Уроки. (Сталось від уроків).
Заклін, заклінач.
Віщун, -ка. Провіщун.
Характерник.
Русавки тільки у плащечках.
Богінька. Небянка.
Боженя, боженятко. Божа істота.
Небний, небесний.
Наземна істота. Земнячка, земнянка. Наземний, -ник.
Смертельник, похотний – charnel.
Живина, -нятко.
Небознавця.
Чистище, чищидло.
Потвір.
Адамів упадок. (У Адама через жінку ласки божої одпав).
Повіра – préjugé.
Часи баєчні. Минені віки.
Старовічне – âgés reculés. Старолітнє, стародавнє, старожитнє.
Одвічне, од одвічності.
Дозгонне.
Навічний, -но, на вічні часи.
Дочасове – temp.
Час, вік польотний.
Бистрольотні роки.
Уплив часу.
Ульотний – qui passe fuit.
Час уже пожера.
Теперейший вік.
Все те світове. Марності світові. Марность над марностями.
Напровесні. Завчасна весна. Скресла крига. Засинілась вода, озеро, річка.
Одлига, відлига, одвільга.
Образ, як розтане. Плющить. Розволожило землю.
Теплий подих.
Пійма. Вода ревнула. Ізорни, водо холодная, зо дна.
Грем’ячий, ревучий.
Бурчак. Поток, -чок.
Вода мліє, гоголіє вода, лисниться. Гурчить у яру вода, шляхами ллє, біжить. Там, де вода береги понимає.
Напорки води. Подтоп.
Баюра – лісова калюжа.
Орішина, зрідка грабовина. У пустинці, у лісі. Єсть і садовина родюча така.
Змер якийсь козак та віддав на церков.
Заробл[ені] хліба, молотили і косили самі.
Серед болота остров, кругом очерет, під плавом вода точиться (Полт. губ.).
Зимою очерет жнемо, топимо.
Другий був над рікою. Гора, а ріка іде попід горою, річка рибна, містами узька, містами…
Проліток. Літо. Ведро, ведрій. Вар соняшний. Спека. Упал. Сквар, -а. Задуха. Парно, -ий. Крізь літо. Коповіз, у коп.
Охолода. В розпалі. Посух.
Примітки
Подається за виданням: Марко Вовчок Твори в семи томах. – К.: Наукова думка, 1966 р., т. 7, кн. 1, с. 471 – 478.