7

Яким мечем воював, таким і поліг.

Яке «помагай біг», таке й «бувай здоров».

Як гукають, так і відгукується,

Яке частування, таке й дякування.

Яке зіллє, таке й насінне.

Як частують, так і дякують.

Як куба богу, так і бог кубу.

Який Сава, така і слава.

Сова не приведе сокола.

Нема роду без вироду.

Од кореня окоренки. Од доброго кореня пагінець одійде.

Був у бувальцях, зна, що кий, що палиця.

Битому собаці кия не показуй і при боці.

Не жди дяки від приблудного собаки.

Минуло літо, не ходи у луг по калину.

Не ходив мій батько, не ходив, а як пішов, то і ворота на плечах виніс.

Тоді дорога спішна, як розмова потішна.

Чернецький хліб по-козацьки з’їж.

Сміливий, як св. Петро.

Його діло теляче: наївся та й у хлів.

Добре дядькові, – то і бога забув.

Мав бог дать душу, та дав грушу.

Не один пес Гривко.

Руський дар, руськ[ий] місяць.

Дитина каже, що бита, а не каже за що.

Бджола летить на любий квіт.

Усякої тварі по парі.

Жодна пташка без товариша не пробуває у лісі.

Кожна птиця знайде свого Гриця.

Кому як мара, а мені як зоря.

Людям як постіл, а мені як сокіл.

Кому як болото, а мені як золото.

Під носом косовиця, а на розум не орано.

Лиха іскра і поле спалить і сама згине.

Господиня, три городи, одна диня.

Сонце, наче мачусино серце.

Як об мені словами, то об собі дзвонами.

Хороший, хороший, був би ще кращий, та вже нікуди.

Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє.

Луччій розмися, як замис.

Ще в його у головці тільки світає.

Мудрий не лізе під стіл.

Розумний, наче всі розуми поїв.

Хто кого любить, той того згубить.

Вірному коханню і бог не противник.

Без вірного друга великая туга.

У друга вода солодша від меду у ворога.

У нелюбої куми не смачні пироги.

Хоч ув одній льолі, аби до любові.

Хто любить ревне, жаліє певно.

До любої небоги нема далекої дороги.

Хоч «ох» та удвох.

Обоє вмерли, як за руки побрались.

Дай боже, щоб молоді любилися, а старих щоб і колом не розважить.

Куди серце лежить, туди і око біжить.

До миловання нема силовання.

Болить серденько, та сказать стидненько.

Краснеє личко – серцю непокій.

Не першина сивцю война.

Гуртом добре і батька бить.

На війну йдучи по чужу голову, треба і свою нести.

Дружній череді вовк не страшний.

Добре братство краще багатства.

Добре річці з потоками.

Старець старцем, а повагу любить.

Поти старець плохий, поки собаки не обступлять.

Старий собака, та не батьком звать (дядьком звать).

Щоб собака та млинці пік! Він і тістом поїсть, вхапне, ковтне, згамка.

З малої хмари великий дощ буває.

Чому чорт не орав, тому і сіяти не буде.

Безпечніше, батька прив’язавши.

Ставився, як лев, а згинув, як муха!

Забрався у чужу солому та й ще шелестить.

Кривого дерева в лісі найбільше.

Сметана на голові устоїлась, – такий тихий.

М’який, як пухова подушка.

Такої ласки я й в цигана дістану.

За півдарма продасть.

Любить, як собака цибулю.

Самий той, що трясе очеретами.

Не кожен куса, хто вуса підстріхує.

І святий на святого часом скривиться.

І між святими бува суперечка.

І смілого пси кусають. І небоя вовки їдять.

І в старій печі дідько палить.

Чого не люблю, того й в борщ не кришу.

І паху його не люблю.

На се заговін не має.

Ані смердить, ані пахне.

Люби ігру, люби і прогру.

Де болить, там і торкнеш.

Передали куті меду.

Завеличався, як жид на родинах.

І ченці їсти рибу людям помагають.

Гречана каша сама себе хвалить.

Милий гість не часто буває.

Сім год мак не родив, а голоду не було.

На одвороті гречка родить.

Діждусь і я тієї години, що будуть по шелягу дині.

Так горнуться, як одягнуться.

Оженився, як упився, як на льоду обломився.

Море безправне, хоче, то і топить.

Хвалиться сова своїми дітьми – нема краще, як совині.

Здався циган на свої діти.

Свій хоч не заплаче, то скривиться.

Кошача любов і межи тини.

Лучче псу муха, як поза уха.

Не бити кума, не пити пива.

З лихого торга хоч би з носом.

Зна, по чому коряк лиха.

Бачив і горох і чечевицю.

Чоловік думає, а бог умає.

І над винним добро часом ужаліти (Гайдам).

Гриць наварив, Гриць і пожив.

Яке наварив, таке і поживаю.

Що бог дасть, усе в торбу.

На 100 літ свині пасти!

Вискочив, як миш з борошна.

Тіснота, що і києм не протиснеш, не проторкнеш.

Народу, як дим, як орда йде.

Нашло, як по воду святую, як чорт пугою нагнав.

Людей у корчмі як києм набито.

Вхватило, як лихе душу.

Пнуться, як грішні душі до пекла.

Карай, боже, тим довіку кожного.

Купив, насилу втік, залед ві, ледві улузав.

Дідька з рогами б з’їв.

І чиряк в боці сидить.

Який бог змочив, такий і висушить.

Дми не дми, не к різдву йде, а к великодню.

Посади дитину, то й дитина виросте.

Треба жить, як набіжить.

Яке бог уродив, таке і жну.

Засипав, як горох у бочку.

Глибоко, аж жабі по око.

Надувся, як сич на вітер, на дощ, як півтора нещастя, як лопух на огні. Насупивсь, як хмара. Напустив брови, як сова, як пущик.

Сердитий, як рарашок.

Біга, як опарений.

Розсип[ся] дрібний маку.

Жвавий, як біс уночі.

Розносивсь, як чорт з бубном. Мордується, як чорт в лотоках. Вередує, як у греблі біс.

Йому забожиться, як собаці муху з’їсти.

Старий, а бреше, як з-за корча.

Добрі очі усе перелупають. В Сірка очей позичив. І Сіркові очі тут залупають.

Микуля очима, як собака в човні, блимає очима, як кіт на глині.

І святі, і багаті.

Жвавий, як рак на греблі. Обійшовсь, як рак з господом.

На похиле дерево кози скачуть.

Спить, як полоханий заяць. Боїться, як заяць бубна.

Злякавсь, аж у п’яти закололо.

У страха очі по яблуку.

Чим його йти? Чи очима, чи плечима?

Утеребив бог душу у пень.

Проворн[ий], як ведмідь за перепелицями.

Крут[иться], як муха в окропі.

Ні з очей, ні з плечей.

Який солом’ян[ий] бере золоту.

М’якенько стеле, та твердо спать.

Слова м’яснії, а пироги піснії.

Потилиця, як добрий ярок (брехливе).

Перейшов крізь решето і сито.

Свиня не вірує в бога, тільки в великого стога.

Дав бог, та й чорт не візьме, не бере.

Вродила мама, що не прийма й яма.

Його і в ступі не влучиш.

Як на ’дній гілці повісить, то один другого не переважить.

Один другого не переважить, хоч на одн[ій] гілці повісь.

Хоч до якої пекучої рани його приложи, прикладать. Іно його до серця прикладай.

Лучче своє одно око, ніж чужих два.

Одважний жид і в школі грішить.

О, щоб їх вітром винесло!

Бодай тебе невіра знала.

Щоб тебе пекло і варило.

Щоб твою кість земля викидала.

Щоб тебе живого земля пожерла.

Щоб тебе завина вхопила.

Щоб ти усе вистогнав.

Бодай над тобою вороння кракало.

А щоб ти ходив, як води ходять.

Побий тебе лихая година. Скарай тебе боже. Убий же його, сила божа.

Собі на безголов’є. Сіль тобі в вічі.

Нехай тебе на ростонях, ростонках поховають.

Бодай не дочекав, не діждав.

Чума бендерська.

Чорт кришеник.

Ночник тебе уплодив.

Чортов назимок.

До чорта, до біса, до ката, до гаспида,

На ката мені бісова челядь.

Остогидило, оприкрилось мені.

Надав мені нечистий встрять.

Чортове кодло, насінне, кров.

Нехай виясниться.

Нехай сорока побіліє.

Турецький син буду, коли…

Нехай йому хрін.

Що за хрінова мати.

Нех[ай] йому за морем вечеря.

Нех[ай] ваш чорт старший.

Нехай ваше зверху буде.

Нехай тебе чорт візьме та богові віддасть.

Бодай тобі баньки посліпило.

А щоб тобі… копа літ.

Мутить, як той вир.

Звивається жвавій гадюки.

Курить, крутить, як чорт, як вітер дорогою, при дорозі. Як вихор по дорозі, як циган сонцем.

Дивиться, як чорт на попа. Дзизом дивиться. Погляда, як вовк на ягницю. Вигрів гадюку у пазусі. Човгає, як гадюка.

Уродився на вовчі сльози.

Присікався, як оса. Лізе в вічі, як осока.

Пристав, як смола.

Причетгився, як реп’ях.

Учепився, як гріх села. Як п явка, впився. Сидить, як чорт у болоті, як туман, як у розсолі, як сорока в сливах, як у комашні, як на ножах.

Ходить, як по бритвах.

А щоб же вас бог любив, а мене дівчата.

Хай тобі бог батько. Хай бог боронить. Ховай, крий, боронь боже. Щасти боже. Помагай біг. Боже поможи. Хвалить бога. Здоров. Здорові були і богу милі.

Дай боже здоров’я чортзна поки.

Дай боже разом двоє – щастє і здоров’є.

Бувай здорова, як риба, гожа, як рожа, весела, як весна, робоча, як бджола, багата, як земля.

Був[ай] здорова, як вода.

Порівняй гори з долинами, вбогих з багатими.

Не до тебе п’ють, не кажи «здоров».

П’яниця проспиться, а дурень ніколи.

Було в головці. Запорошив око. Слуха джмелів. Нахилком, нахильцем.

Так випив, аж чуприна курить.

Як горілку п’ють, то його минають, а як кого б’ють, то з його починають.

Напиймося тут, бо в небі не дадуть.

Коли двоє кажуть, що п’яний, то лягай спати.

Як ті п’яниці щодня п’ють.

Добре, що ми попривикали.

Сім літ похмілявся, та з похмілля і вмер.

А він, матінко, п’яний, як ніч.

Викружляв усю кварту.

Вистоялка. Ведмедик. Таке, що душу проквасить. Сліпому очі продере.

Пропіяка.

З-поза плечей бере.

Уси у Січі спалив.

Не зарікайся всего робить, тільки свого уха вкусить.

Серпи креш[уть], як блискавиці.

Збавив. З давнего давня.

Безверха хата.

Полубець – критий воз.

Піклуватись.

Поєднались.

Дай боже у добрім здоров, поболіти (як удає хорого).

Якби так хотілось, як не хочеться (робити, абощо).

Таке діло богові ладан.

Чернеча, стареча злоба до гроба.

Хоч куліш, та з перцем.

На людей, як на бога, а на себе, як на чорта (надію поклада).

Набожн[ий], як жид подорожній.

Лихе, аж іскри скачуть. Аж з ніздер паше.

Сподівавсь охитрує і чорта.

Тільки в його гадок, як у пса стежок.

Свідровать очима. Очима, як списом пройма, оч[има] як не проб’є.

Світить очима. Вскрізь прошив мене оком.

Нагнав холоду. Морозом сипнув.

Сипле по плечах морозом.

Остючками коле. Загина крючки.

Смілець. Небой.

Висмівач, посмів[ач], посміховисько.

Забив за бузан. Не такі сосни рубав.

Не тільки собака бреше, бува, що і. чоловіку з брехні легше.

Не показуй пугачеві дзеркала, бо і так знає, що красень.

Досить (буде) і одного сонця в небі.

Співатиме півень, чи ні, а день буде.

[Загублена сторінка рукопису. – Ред.]

…няю тебе на усі видатки.

<Укладний.> [нерозб.]

Красень, краснюк, красюк, краснючок. < Вродливий> Препишний.

Гарний, як іскра.

Г онкий, гнучкий. Стрункий. Барчистий.

<Ой сей ріс у великому лісі та ще при воді.>

Жвавий – лих[ий]. Баский – [нерозб.]. Огневий погляд. Огнеметні очі. <Гострі очі.> От сего душа не скаже, що в пню жила.

Проворн[ий], як вітер в полі.

Швидкий, як мотиль.

Бистрий, як блискавиця.

Примітки

Подається за виданням: Марко Вовчок Твори в семи томах. – К.: Наукова думка, 1966 р., т. 7, кн. 1, с. 504 – 510.