8. Ні ладу, ні миру – без справедливості
Дмитро Донцов
В цій проповіді Мерсіє, як все вірний глибоко зрозумілій науці церкви, проголошує засаду, що найвищим законом є закон справедливості та що жадне її нарушения Німеччиною ніколи не освятить своєю повагою католицька церква.
«І зрозумієте правду і правда визволить вас». (Єванг. Іоана VIII, 32).
Мої дорогі брати! Останні чотири чи пять тижнів, які я оце пережив, то може найбільш болючі в мойому життю, найсумніші за час мого епископування.
Батьки і матері родин, що зібралися тут навколо катедри, зрозуміють мене. Епископ це духовий батько; св. Павло називає єпископство матірю. А ось я побачив сотщ з моєї пастви в небезпеці і сльозах. На протязі трьох днів, в останні неділю, понеділок і вівторок я обійшов місцевосте, де найліпших працьовників моєї дієцезії силоміць відправлено на вигнання. Я заходив до більш, як сотні хат, які знайшов на половину порожними. Господаря не було, діти лишилися сиротами, сестри сиділи непорушно, зі згаслими очима, коло своїх машин до шиття; похмура мовчанка панувала в хатах. Можна було подумати, що в домі небіжчик. Але вистарчало нам звернутися до матері зі словами потіхи, як вибухали плач, стогін, гнів, хоч рівночасно продиралася гордість. Спогад про сі роздираючі душу сцени не полишає мене більше. Я хотів би піти до Антверпену, всюди, де можна, знов бути свідком тих сцен терпіння, які треба облегшити, сльози, які треба осушити, серця, які треба заспокоїти. Але я не можу, мої сили і час зраджують мою добру волю.
І тому, мої дорогі брати, я подумав, що я прийду до вас, що знаходитеся в самім серці моєї дієцезії і цілої нашої країни. Ви поширите мої думки, ви станете посередниками моїх почувань. Вірний привітові, який уживають єпископи: Хай мир буде з вами, я приношу до вас слово миру. Але мир є можливий в ладі, а лад будується на справедливості і милосердю. Ми бажаємо ладу, і з огляду на се ми просили вас від першого дня не ставити активного опору німецькій владі і зносити без спротиву приписи, які не перечать ані вашому християнському сумлінню, ані нашій патріотичній гідності. Але німецька влада також мусить стреміти до ладу, себто поважати наші права і власні зобов’язання. Людина має право до свободи своєї праці. Вона має право до свого домового огнища. Вона має право служити свойому рідному краєві. Приписи, які порушують сі права, не мають вязати сумління.
Я вам се кажу, мої брати, без ненависті, ані думки про кару. Я вам кажу се тому, що, як учень Христа і служитель Євангелії, я зобов’язаний говорити вам правду. Я був би негідний єпископського перстня, якого мені церква вложила на палець, ані сего хреста, яким вона оздобила мою грудь, якби під впливом людського почуття, я боявся би проголосити, що нарушене право остається правом, що несправедливість, що спирається на силі, залишається несправедливістю. Лад вимагає справедливості; він вимагає рівнож милосердя.
Милосердя се єдність. А єдність в людини закон його життя, в трох ділянках сего житгя, в яких природа і віра кажуть йому родитися і рости: родині, ріднім краю, християнському суспільстві.
Людина належить до своєї родини – чоловік до своєї жінки, юнак до своїх батьків, батько до своїх дітей. Людина належить до своего рідного краю, соціяльиі кляси мусять взаїмно підтримувати себе в національній солідарносте.
Християнин належить до своєї дієцезії, він є зв'язаний зі своєю матірю католицькою церквою через свого єпископа. І тому, брати мої, в нинішню годину серця ваших єпископів розбиті. Бо вони бачили, як тисячі їх синів вирвано зпід їхньої опіки. Як тих овечок, що блукають без пастиря, женуть їх в невідоме, де вони віддані в жертву самоті, безсилому гнівові, а може розпачі,
Ми благаємо уклінно, за посередництвом Найсвятішої Діви Марії, в Господа, що панує в небесах і від якого залежні всі потуги, щоби вернув нам скоро наших полонених співробітників, щоби схоронив нам в цілості наші огнища, в очікуванню того дня, коли ми всі зможемо в мирі, який принесе нам перемога, злучитися навколо тріюмфуючого Престолу Матері Визволительки.
Будьте відважні, мої брати, шануйте науку Христову, будьте вірні рідному краєві – Бельгії!