Піклуючись про людей
В.Демиденко, кор.РАТАУ. Київська область
У селі Андріївка, одному з багатьох у Макарівському районі, що прийняло в ці дні евакуйованих з Чорнобильського району, застати переселенців удома вдалося аж у сьомій числом садибі. Ганна Володимирівна Василенко готувала обід.
– Я ж давно на пенсії, – говорить вона, – а син і невістка вже кілька днів тут працюють. Хвилювались ми, слухаючи виступ по телебаченню Михайла Сергійовича Горбачова. На душі стало трохи легше. Центральний Комітет, уряд, вся країна дбають про те, щоб аварія на нашій станції завдала менше лиха. Більше стало впевненості, що незабаром повернемося у своє село… Тут нас, як рідних, прийняла сім’я Володимира Захаровича Ткачука – колгоспного шофера, їх самих п’ятеро, а уступили нам дві великі кімнати. Поділились продуктами, посудом, усім, чим могли. Щире їм спасибі!
– Близько тисячі чоловік прийняли в свої будинки жителі нашого села, – розповідає голова виконкому Андріївської сільської Ради О.В.Гордон. – Першими прийшли в сільраду з пропозицією розмістити приїжджих у своїх будинках депутати – головний зоотехнік Н.А.Петриченко, тракторист М.Ф.Хоменко, електрик В.О.Клименко та інші.
Додамо, що сама О.В.Гордон запросила до себе сім чоловік: усю сім’ю В.П.Максименка – голови Стечанської сільради з Чорнобильського району. Отже, не тільки на роботі, а й у ті лічені години, коли бувають вдома, двоє голів обговорюють виниклі проблеми, діляться житейськими турботами.
– Практично в повному складі, – продовжує Олена Василівна, – переїхав до нас з Чорнобильського району колгосп «Перемога». Розмістили ми понад чотири тисячі голів великої рогатої худоби, більш як 500 свиней, близько 80 коней і навіть 15 кіз [1]. Перебазували до нас усю техніку з «Перемоги». Зробити все це в короткий строк, звичайно, було нелегко.
Багато турбот взяв на себе виконком сільради, його актив. Було створено шість депутатських груп. Одні займались прийманням людей, інші відповідали за розміщення худоби і техніки. Група під керівництвом депутата сільської Ради вчительки О.Г.Тесленко взяла на себе клопіт про дітлахів. Вже другого дня малята пішли в дитячий садок, а старші змогли продовжити заняття у школі, де їм видали підручники та інше шкільне приладдя, забезпечили триразовим харчуванням. Не лишили поза увагою і пенсіонерів, їм було подано необхідну медичну допомогу, виділено одяг, взуття, інші предмети першої потреби.
У ці дні трудівники полів і ферм «Перемоги» працюють на новому місці. З ланковим механізаторів М.Н.Хоменком ми зустрілися на картопляному масиві.
– Обробляємо посіви своєю технікою, – говорить Михайло Нестерович. – Всього півдня знадобилося, щоб підготувати агрегати до роботи. Справа звична, у себе вдома ланка теж вирощувала картоплю… Дуже важко звикнути до думки, що довелось виїхати з рідного дому, залишити без догляду колгоспне поле, городи. Робота притишує душевний біль. Всі ці дні ми постійно відчуваємо турботу і підтримку місцевих жителів. Прийняли вони нас добре, постаралися забезпечити всім необхідним. Дружина моя, як і вдома, працює телятницею, і дочки при ділі. Таке сердечне ставлення до нас допомагає переборювати труднощі.
– З почуттям високого розуміння обов’язку працюють у нинішній складній обстановці депутати місцевих Рад, – відзначив голова Макарівського райвиконкому І.П.Кожуховський. – Звичайно, найбільше навантаження випало на ті дев’ять сільрад, куди прибули люди, евакуйовані з Чорнобильського району. Однак немало турбот і у депутатів інших сільрад. Попереду – безліч справ.
– Евакуйованих із зони Чорнобильської АЕС, сказав перший заступник голови Київського облвиконкому М.С.Степаненко, – прийняли жителі Макарівського, Бородянського, Іванківського, Поліського та інших районів. З небезпечної зони сюди переселено понад 90 тисяч чоловік. Їх треба було забезпечити всім необхідним.
Переселенцям видали безвідплатну грошову допомогу, виділили одяг. Торговельні організації надають товари в кредит без першого внеску, оперативно подається інша допомога. В цілому розміщення і працевлаштування евакуйованого населення здійснюється планомірно і організовано. Як у рідній сім’ї почувають себе переселенці, що приступили до праці на нових місцях.
Радам, їх виконкомам, депутатам у ці дні доводиться займатись на місцях найрізноманітнішими виробничими і соціальними питаннями. Все однаково важливо – забезпечити медичне обслуговування людей, чітку роботу транспорту, вузлів зв’язку, хлібозаводів, обладнати додатково їдальні, бані [2], перукарні, торговельні точки. Вирішуються проблеми, пов’язані з будівництвом тимчасових загонів для худоби, ремонтом придатних для утримання тварин приміщень. У райони, куди евакуйовано жителів Чорнобильського району, направляються ліс, шифер, інші будівельні матеріали, обладнання для тваринницьких ферм. Щодня з навколишніх господарств йдуть грузовики з кормами для худоби.
Нині в усіх районах області трудові колективи продовжують працювати над виконанням народногосподарських планів, взятих соціалістичних зобов’язань. У трудових колективах зросли організованість, дисципліна. Високопродуктивно, з повною віддачею працюють трудівники більшості підприємств, колгоспів, радгоспів. Вони зосередили зусилля на виконанні завдань, поставлених 27 з’їздом КПРС. В області завершуються весняні польові роботи. Ярі культури вже посіяно на 650 тисячах гектарів, що на сто тисяч гектарів більше, ніж на цей час минулого року. В хороші строки проведено садіння картоплі. Напружено працюють тваринники, будівельники. Робиться все, щоб забезпечити виконання плану соціально-економічного розвитку області, завдань п’ятирічки.
Прапор комунізму, 1986 р., 17.05, № 118 (2514); Київська правда, 1986 р., 17.05, № 118 (18600).
[1] Про дезактивацію худоби є звістки з Білорусії, але не з України. У нас її не робили.
[2] Тобто лазні.