«Фальшивий Петро ІІІ»

Луняк Євген

Одним з важливих чинників, який зумовив необхідність негайного знищення царизмом Запорозької Січі, стало повстання під проводом Омеляна Пугачова, що не на жарт налякало двір Катерини ІІ. Вже в 1775 р. на заході здобула відомість книга «Фальшивий Петро ІІІ або пригоди бунтівника Омеляна Пугачова, за російським оригіналом». Хоча на титульній сторінці ім’я її автора було позначене як F. S. G. W. D. B., сам твір оголошувався перекладом з англійської, а в якості місця видання фігурував Лондон, такий дослідник як Володимир Юхимович Січинський вважав, що насправді його було видано в Парижі і автором є Франсуа-Мішель Дюран де Дістроф (1714-1778), французький посол у Петербурзі в 1772-1775 рр. [1331]

Книга була відверто спрямована проти російського царизму, а її автор не приховував симпатій до народного ватажка. Зауважимо, що саме тоді, на іншому краю світу розгорталася славетна Американська революція, якій французьке суспільство висловлювало велику підтримку. Повстання 1773-1774 рр. в Росії також мало яскраві риси народної боротьби проти деспотії царизму. Багато французів співчутливо ставилися до пугачовців, з тривогою спостерігаючи за тим як царські війська громлять барських конфедератів, татар і турків. Опубліковане видання мало промовистий епіграф: «Злочин має своїх героїв, так само як і доброчинство».

В українознавчому аспекті «Фальшивий Петро ІІІ» цікавий тим, що його автор намагається розмежувати поняття «Україна» та «Окраїна», які до того розглядалися, як практично синоніми.

«Треба розуміти, – зазначено тут, – відмінність між Україною (l’Ukraine), яку географи також називають «країною козаків», та Україною чи Окраїною (l’Okraina), про яку йде мова тут. Перша, розташована між Росією та Польщею, є країною дуже родючою, яку перетинає багато річок. Окраїна навпроти – це країна, що вся вкрита лісами, майже необроблена й заселена татарами, котрі сплачують данину, не мають ні міст, ні містечок, ні сіл. Вона розташована між південною Московією та Малою Татарією» [1332].

Отже, за логікою автора, «Окраїна» – це певний регіон на півдні Росії, заселений татарами, який не слід плутати з «країною козаків» – Україною. І єдина схожість між ним полягає у майже подібних назвах. Втім, інші тогочасні західні історики наполягали на фактичній тотожності цих двох понять, розуміючи під ними прикордоння чи порубіжжя [1333]. У відомому «Великому історичному словнику» Морері, наприклад, читаємо:

«Україна, провінція, одна частина якої належить Польщі, а інша Московії. Латиною – Ucraina, Ukraina, Ocrania, ou Ocraina & Cosacorum regio. Ця назва в слов’янській мові означає окраїну, бо ця земля межує з володіннями турків і татар» [1334].

Таким чином, поняття «Україна» й «Окраїна» тут використовуються синонімічно в якості означення козацького регіону.

Примітки

1331. Січинський В. Чужинці про Україну… – С. 169-170.

1332. F. S. G. W. D. B. Le faux Pierre III: ou la vie et les aventures du rebelle Jemeljan Pugatschew. D’apres original russe. – Londre: Chez C. H. Seyffert, 1775. – 296 p. – Р. 30.

1333. Lacombe J. Abrege chronologique de l’histoire du nord… – T. 1. – P. 467; Peyssonel C.-Ch. de. Observations historiques et geographiques sur les peuples barbares qui ont habite les bords du Danube et du Pont-Euxin… – P. 126; Strahlenberg, baron de. Description historique de l’empire russien… – T. 1. – Р. 6. etc.

1334. Le Grand Dictionnaire Historique… – 1740. – T. 8. – P. 152.