Die Tscheremuschmaid

J. Fedkowicz (Юрій Федькович)

Ich weiss nicht, was soll es bedeuten,

Dass ich so traurig bin:

Ein Lied aus den uralten Zeiten,

Das kommt mir nicht in den Sinn.

Die Sonne sinkt und es dunkelt,

Es braust der Tscheremuschstrom,

Der stolze Sokilski funkelt,

Als wie ein gothischer Dom.

Und unten tragen die Wellen

Ein leichtbeschwingtes Floss,

Darauf einen jungen Gesellen,

‘nen keken Gothenspross.

Und hoch am Sokilski sitzet

‘ne Jungfrau wunderbar,

Ihe roth Geschmeide blitzet,

Sie kämmt ihr goldroth Haar.

Sie kämmt es mit goldenem Kamme,

Sie singt ein Lied dabei,

Das hat ‘ne wundersame,

‘ne Märchenmelodei.

Den Flösser in finsterer Tiefe

Ergreift es mit finsterem Weh,

Er schaut nicht des Tscheremusch Riffe,

Er schaut nur in die Höh’.

Und oben funkelfs und blinket

So zaubermächtig hell,

Die Tschermuschmaid1), die winket

Dem lockigen Gesell.

Die Abendschatten sinken…

Verschollen sind Floss und Mann2).

Und das hat mit ihrem Winken

Die Tschermuschmaid gethan.

Примітки

Друкуємо з автографу-бруліону поетового – картка звич. паперу, записана з обох боків, без титулу, без дати, і без підпису автора, в тексті поправки і перечерки роблені очевидно в часі писання поезії. Внизу на першій стор. іншою рукою дописано: Das ruthenische Original «Ne znaju, o bratia, szczo neni» etc. dürfte sich unter den Fedkowicz’sehen Manuskripten befinden».

Ся картка була мабуть первісно власністю якогось Ф-чевого знайомого (може д. Кудерни?) і дарована ним Руській Бесіді в Чернівцях.

Вірша – живцем парафразована баллада Гайне «Die Lorelei», тому Ф-вич і не взяв її до збірного внданя своїх німецьких поезій Am Tscheremusch, хоча вона певно написана була значно раніше – не то перед 1882, але й перед 1876, бо ж її по моїй думці треба вважати не перекладом, а оригіналом руської вірші «Сокілска княгиня», що війшла в збірку «Дикі думи».

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 740 – 741.