Слівце до чесних руських селян

Юрій Федькович

Двацять п’ять літ власне минає, милі братя, відколи за волею найяснішого монарха знесена у нас панщина. Тяжкі то часи були перед двацять п’ятьми літами! Гірше тих волів в ярмі робили люди, та коби то лише для себе! Така праця, що для себе самого робиться, є і мила тай в хосен чоловікові. А треба було робити для пана, не раз лютого пана, що не мав змилування над бідним чоловіком. Тож зітхали ви не раз тяжко тай гадали собі: Боже милосердний! Коби то раз тая панщина устала, яке би то добро було на світі!

І за ласкою Божою устала вже панщина, і вже давно устала; а єсть же добро на світі? Ви не їсте ані ліпшої страви, як єсте за панщини їли, ані не ходите в ліпшій одежі, як тогди ходили, ані не мешкаєте в ліпших хатах, як тогди мешкали, про інше вже і не кажу.

А чому се так? Таж якби ви той час, що давніше робили для пана, на себе ужили або пішли на зарібки, а ті зароблені гроші зложили, то би такой красний гріш був, було би і податки чим заплатити, і на школу дати, і можна би ліпше з’їсти і краще убратися і поряднішу хату собі поставити.

Але гроші не складаються, тільки йдуть до жида, за горівку. Пили, правда, люди і передше, та не так як нині: бо що дня, то більше корчем по селах та по містах, та від того і що дня більше грунтів люди тратять, котрі жиди та німці закуповують, а люди наші йдуть з торбами по світі.

Отже час би вже раз опам’ятатися і не тратити маєтку свого та ще і спасенія душі своєї; а щоби ви знали, добрі люди, як маєте робити, аби вам ліпше було на світі, то ми вам пишемо книжечки, з котрих великий будете пожиток мати, як схочете послухати того, що у них написано є. Не жалуйте видати кілька крейцарів на таку книжечку, бо ви з неї навчитеся, як кількадесять ба і кількасот ринських узискати можна. Читайте ж їх собі, коли вмієте, самі, а як ні, то дайте їх діточкам вашим, щоби прочитали, або і кого чужого о тоє попросіть!

Сю книжечку видаємо в той день, в котрий припадають двацять п’ять-літні роковини знесення панщини. Двацять п’ять літ – се великий час в житті чоловіка, котрий за кожду часиночку здасть колись рахунок перед Богом! Читайте ж сю книжку пильно, і поступайте так, як вона вам радить, щоби, як других двацять п’ять літ мине, і ви і діти ваші і внуки ваші більше добра та гаразду мали ніж ви тепер!

Примітки

Подається за виданням: Федькович Ю. Писання. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., т. 2, с. 306 – 307.