Соняшник

Юрій Клен

У кожнім краї символом є квітка,

яка стає окрасою садка:

у Англії стокротка-маргаритка,

а у французів лілія струнка.

Черешня й хризантема у Ніппоні

(вони ввійшли в його казковий міт)

і викоханий в теплому підсонні

в Єгипті лотоса зірчастий квіт.

А на Вкраїні – соняшник. У гурті

квітчастому, над морем мальв, жоржин,

лукавих чорнобривців і настурцій

самотньо пнеться він до височин.

О Дажбогів високий, пишний квіте,

що день по дні вбираєш літній жар,

щоб над ланами радісно ряхтіти

і виплекати нам зернистий дар!

Свій повний диск до вечора від ранку

ти повертаєш сонцеві услід,

мов лицар, в небі стежачи коханку,

ввесь час, вітаючи, підносить щит.

То ти на схід, на південь, то на захід

скеровуєш – премудрого Творця

химерний і вибагливий винахід –

свій жаропломенистий круг лиця.

Чи ж не так само ти, Вкраїно спрагла,

ясного Хорса квіте золотий,

до сонця обертаєш чоло смагле

і стежиш пильно слід його тривкий!

Нехай тебе пожарами спалили

й драконів засів сіють на полях,

а ти – тягнись до горнього світила,

зори, зори вогнистий в небі шлях.

Примітки

Подається за виданням: Клен Ю. Твори. – Торонто: Фундація імені Юрія Клена, 1957 р., т. 2, с. 277 – 278.