Рожа

Микола Костомаров

(З чеського)

Ой ти, рожо червоненька,

Зацвіла собі раненько:

Зацвіла та, бідна, змерзла,

Як ізмерзла – поблідніла,

Поблідніла, та й змарніла,

А змарніла, та й зав’яла,

А зав’яла, та й упала!..

Сиділа я довгесенько, до півнів сиділа;

Всі трісочки, всі стругалки за ніч попалила!

Усе миленького ждала;

Усе ждала й задрімала…

От мені, небозі, й сниться:

Наче з правої рученьки,

Наче з пальця мізинного

Покотився золотий мій обідець,

Загубився дорогий мій камінець.

Ой довго-довгесенько камінця іскала:

І камінця не достала, і милого не діждала!..

Примітки

Вірш с перекладом пісні «Ruže» з «Краледворського рукопису».

Подається за виданням: Костомаров М.І. Твори в двох томах. – К.: Дніпро, 1990 р., т. 1, с. 62.