Єврейська співанка

Джордж Байрон,
переклад Миколи Костомарова

Жнива вбрали; смутно в полі,

Пожовтіли вже ліски,

І збираються по волі

В ірій літнії пташки.

Ой, чому я не вродився

Птахом бистрим та швидким:

Полетів би, опинився

В краї ріднім, дідівським.

Полетів би, оком звів би

На замулений Кедрон

І головку прихилив би

На покинутий Сіон.

Хоч населен ворогами

Край для мене досі свій,

Все до тебе думоньками

Рвусь, Сіоне мій святий!

І далеко, на чужині,

Об тобі гадать я звик,

Привітать хоч на годину –

З мене буде на весь вік.

Той не дурно в світі шлявся,

Хто на тій землі побув,

Де Господь нам показався,

Де Господь нас позабув.

Примітки

Вперше надруковано у виданні: Литературное наследие… H. И. Костомарова. – С. 225 – 226, за рукописною копією О. О. Корсуна з автографа, який M. Костомаров разом з перекладами із збірки «Єврейських мелодій» Байрона передав Корсуну для вміщення у другому випуску альманаху «Сніп». Рукопис загублено, альманах не побачив світу.

Дата в першодруку: «1841».

Подається за першодруком.

…замулений Кедрон… – потік в долині коло Єрусалима.

Подається за виданням: Костомаров М.І. Твори в двох томах. – К.: Дніпро, 1990 р., т. 1, с. 161 – 162.