«Кохавсь я тобою…»

Джордж Байрон,
переклад Миколи Костомарова

Кохавсь я тобою,

Як місяць водою,

Як сонце усходом,

Як роса травою.

Стан твій як тополя

На долині Юди;

Личко розцвітало,

Як кидарська рожа;

І уста рум’яні,

Краплі стільникові,

Викапали сласті

Жаркої любові.

І словами ніжно,

Сходняя дівчино,

Годувала серце,

Як млеком і медом.

В світі золотому

Божим Серафимом

Ти мені явилась,

Запашная квітко

Небесного раю!

Ти, як сонце, душу

Мені освітила,

Так, як ранок сяйний,

Розігнала тугу.

Споминаю, дівко,

Очі твої ясні,

Як озера світлі

Далекого краю.

Дівчино! В ті пори

Як мені хотілось

Утекти з тобою

За моря, за гори,

В ту далеку землю,

Де селяне другі,

Де година прошла

Воскресає знову…

З миром розлучившись,

Жили б ми з тобою!!

Де ти, моя радість?

Обізвись до мене!

Де ти, моє сонце?

Прогляни на мене!

Де ти, моє серце?

Пригорнись до мене!

Прощай, моя мила,

Моя чорноока!

Доле моя, доле!

Ти моя морока!..

Примітки

Вперше надруковано в альманасі «Сніп». – Харків, 1841. – С. 99 – 100. Переспів поезії Байрона «Oh! snatch’d away in beauty’s bloom» («Вона померла в розквіті краси…»). – С. 6 – 7. Подається за першодруком.

Подається за виданням: Костомаров М.І. Твори в двох томах. – К.: Дніпро, 1990 р., т. 1, с. 157 – 158.