«Прийди! пригорну тебе к лону...»

Панас Мирний

Прийди! пригорну тебе к лону,

Як долю найкращу мою,

Зігрію душею живою

І серцем палким оживлю;

Цілуванням я визову знову

Огонь у твоїх оченьках,

Засвічу ту уранішню зорю

На поблідлих-померклих вустах.

Прилети ж, моя пізняя пташко,

Хоч приснися у тихому сні,

Сама знаєш, як тяжко та важко

Тут без тебе самому мені.

Примітки

Друкується вперше за автографом (ф. 5, № 207, арк. 36). Датується орієнтовно серединою 1869 р.

Подається за виданням: Панас Мирний (П. Я. Рудченко) Зібрання творів у 7 томах. – К.: Наукова думка, 1971 р., т. 7, с. 11.