Мати

М. О. Некрасов
переклад Михайла Старицького

Вона була прибита від печалі,

І часом тим, як три орли-сини

Круг неї бавились, веселі, жартівні –

Її вуста журливо шепотали:

«Сини мої! Нащо вас привела?

На горенько, лебедики, незважне…

Ви підете шляхом прямим одважне

І не мине вас ваша доля зла!»

Не плач при них, намученая мати,

Не затемряй їх ясного лиця!

Але навчай їх змалку поважати, –

Що є часи, стороки без кінця,

Коли нема найкращого жадати,

Як страдного, тернового вінця!

Примітки

Вперше надруковано в збірці «З давнього зшитку. Пісні і думи», ч. II, К., 1883, стор. 14. Друкується за цим виданням. Переклад поезії «» (1868 р.).

Подається за виданням: Старицький М. Твори у 8 тт. – К.: Державне видавництво художньої літератури, 1963 р., т. 1, с. 343.