«Вчуваючи страхам лихим війни...»

М. О. Некрасов
переклад Михайла Старицького

Вчуваючи страхам лихим війни,

При кожній втраті тій кривавій,

Мені пак жаль не друга, не жони,

Не лицаря самого навіть…

Бо що ж?.. Розважиться жона,

І друга кращий друг забуде;

Але десь є душа одна,

Вона тужить до смерті буде!

Серед лукавства наших днів,

Серед бридні, злоби, погрози

Одні я в світі підглядів

Святі, правдиві, щирі сльози, –

То сльози скорбних матерів!

Їм не забути вже синів,

Що полягли на смертній ниві,

Як не звести крислатій іві

Своїх похилистих гіллів…

Примітки

Вперше надруковано в збірці «З давнього зшитку. Пісні і думи», ч. II, К., 1883, стор. 44 – 45. Друкується за цим виданням. Переклад поезії «» (1856 р.).

Подається за виданням: Старицький М. Твори у 8 тт. – К.: Державне видавництво художньої літератури, 1963 р., т. 1, с. 331.