Для забави

Сидір Воробкевич

Дурень той, що проживає

В горю-смутку вік цілий!

Гей, до зброї, милі брати,

І великий і малий!

Наша зброя – не спис гострий

І не пушка, всім страшна,

Наша зброя – фляшка повна

Пива, меду і вина.

Гей-же, брати, поставаймо

Всі в кружок і заспіваймо:

Де вино і красний спів,

Там і дух є прадідів:

Многая літа!

А як хмелю підберемо,

То світ кращий стане нам.

Мем гадати, що вже сонце

Сходить ясно русинам;

Все забудем, що минуло,

Як загрієм нашу кров,

Де співають і зволяють,

Там с згода і любов.

Гей-же, брати, поставаймо…

А ти, пане-господарю,

Не смутися, доливай!

І візьми пугар у руки,

З нами разом заспівай!

Разом, разом веселімся,

На то втіху Бог нам дав!

На то виноград садити

Ноя гостий научав.

Гей-же, брати, поставаймо…

Веселімся і любімся,

Бо то руський є звичай;

При охоті смуток гине

І світ красний, мов той рай!

Згадуються красні літа,

Забуваєм дні біди!

Тому пиймо вино, пиво,

Стережімся всі води!

Гей-же, брати, поставаймо…

Примітки

Подається за виданням: Твори Ісидора Воробкевича. – Льв.: вид. т-ва «Просвіта», 1909 р., т. 1, с. 84 – 85.