Вечірня пісня

Сидір Воробкевич

Сонце ся сховало

За високі гори –

Тихо все дрімає:

Луг, діброва, бори.

Дзвіночок там чути

Місяць небом сяє,

В байраці маленький

Соловій співає.

Вітрець потягає,

Потічок шепоче,

Яскраво сіяють

Зорі серед ночі.

Дрімає береза,

Заснула смерека,

Чути лиш флояру

Вівчарську здалека.

Світ, мов церков божа.

Мирно, тихо всюди.

Від тяжкої праці

Знемоглися люди.

А місяць, мов сторож,

Ходить небом тихо,

Тішиться, що кождий

Забув своє лихо.

Примітки

На ці слова С. Воробкевич склав і музику, створивши пісню.

Подається за виданням: Воробкевич С. Твори. – Ужгород: Карпати, 1986 р., с. 80 – 81.