«Вже зайшло за гори сонце…»

Сидір Воробкевич

Вже зайшло за гори сонце,

Світом вечеріє.

Ліс дрімає, місяць сходить

І з-за хмари мріє.

Всі пташки вже повтихали,

Лиш потік шепоче

І млиночок стукотить там

Мило серед ночі.

На листочок-колосочок

Вже роса спадає,

Вітер віє з-понад Прута

Й лозу колихає.

Тихо, мирно доокола,

З Богом все заснуло –

Й моє серце давнє лихо

На часок забуло.

Примітки

Подається за виданням: Твори Ісидора Воробкевича. – Льв.: вид. т-ва «Просвіта», 1909 р., т. 1, с. 85.