Весною

Марко Вовчок

…От там коло криниці за липиною ховається якийсь, а от тут, де стара груша попустила віття аж до землі, чатує другий, як кіт на пташеня, а ось ще йде, оглядаючись та прислухаюч[ись], немов на чуже добро наміряється, а встріч йому того ж таки тіста книш виникає з-за калинової купи та зазира поміж черешень, наче вовк у кошару. Чули, як чорт закоханий у суху грушу? Колись, може, розкажу.

Примітки

Це уривок з якоїсь казки українською мовою.

Записано олівцем у записній книжечці [18]90-х років. Друкується за автографом, який зберігається в родинному архіві проф. О. К. Дорошкевича. Публікується вперше.

Подається за виданням: Марко Вовчок Твори в семи томах. – К.: Наукова думка, 1966 р., т. 7, кн. 1, с. 97.