Джерела «Анналів Малоросії»

Луняк Євген

Характеризуючи двотомні «Аннали Малоросії», треба відзначити, що певну авторську оригінальність має хіба що перший їх том, де міститься історичний, географічний, політичний і соціально-побутовий опис України, оскільки другий повністю складається з досить вільного і подекуди неточного перекладу «Короткого опису Малоросії» та документальних додатків. Відчувається, що при написанні першого тому свого твору Шерер використав значне коло як писемних джерел, так і усних повідомлень своїх інформаторів, а також власні спостереження.

Маркевич був не зовсім справедливий, визначаючи в колі джерел Шерерових «Анналів Малоросії» тільки відомий твір Боплана та «Короткий опис Малоросії». Ця теза була згодом повторена істориком Михайлом Івановичем Марченком (1902-1983) [1606]. Втім, свого часу Горленко зауважував, що «Аннали Малоросії» – це «перевод, с перестановкой глав, старинной рукописи князя Мышецкого о Запорожцах» [1607]. Дане зауваження дуже близьке до істини, оскільки праця Мишецького дійсно склала основу для нарису Шерера. Щоправда, далі Горленко недоречно називав Шерера «домашнім лікарем у графа Кирила Розумовського», плутаючи цього француза з іншим його земляком і автором нарису про Україну – Леклерком [1608].

Як вже можна було побачити, французький дослідник скористався матеріалами, вміщеними Рубаном до своєї розвідки «Краткие географические, политические и исторические известия о Малой России», свідчення про Запоріжжя він запозичив з рукописного твору Мишецького, повідомлення про побут і звичаї козаків взяв у Боплана, опис Хмельниччини у Шевальє. Багато відомостей, особливо стосовно останнього періоду існування українського козацтва, Шерер подав, спираючись на власний досвід або занотувавши звістки своїх інформаторів.

Крім того, Шерер працював з цінними історичними документами, значну частину текстів яких вмістив у другому томі в якості додатків до своєї роботи. Ця частина «Анналів Малоросії» залишилася поза межами перекладу Коптілова, зважаючи на можливість ознайомлення українського читача з автентичними текстами даних документів.

Ці важливі джерела, розташовані в цілому у хронологічному порядку, подано наступним чином:

А) «Угода про щорічну данину, яку польські королі обіцяли сплачувати татарському хану» (додано латинський текст);

В) «Лист польського короля Яна-Казимира могутньому хану Великої Орди», написаний 15 серпня 1649 р. під Зборовом;

С) «Мирна угода між королем і польською Річчю Посполитою з одного боку та кримським ханом – з іншого, укладена та підписана 17 серпня 1649 р. у Зборові»;

D) «Мирна угода між королем і польською Річчю Посполитою з одного боку та запорозькими козаками – з іншого, укладена та підписана 17 серпня 1649 р. у Зборові»;

Е) «Мирна угода між королем і польською Річчю Посполитою з одного боку та гетьманом Богданом Хмельницьким – з іншого, укладена та підписана у Білій Церкві»;

F) «Мирна угода, укладена між польським королем і російським царем в Андрусові в 1667 р.» та «Підтвердження мирної угоди, підписаної в Андрусові між Польським королівством і Московською імперією, укладене в Кадиному [у Шерера помилково позначено – Radzin – Є.Л.] 17 березня 1670 р.» (додано латинський текст);

G) «Подовження 13-річного перемир’я, погоджене 17 серпня 1678 р.» (додано латинський текст);

Н) «Угода про капітуляцію, укладена між фельдмаршалом князем Меншиковим і генералом графом Левенгауптом та шведськими військами під його командуванням» (Переволочна, 30 червня 1709 р.);

І) «Лист султана Мурада, імператора турків, польському королю Стефану Баторію, у якому той скаржиться йому на збитки, спричинені козаками в Молдавії» від 10 березня 1578 р. (додано латинський текст);

К) «Конвенція, укладена між польським королем Казимиром і Хмельницьким-сином, гетьманом козаків» (18 жовтня 1660 р.);

L) «Угода про капітуляцію, укладена між російськими військами під проводом воєводи Шереметєва, поляками та татарами» (1 листопада 1660 р.);

М) указ Петра І про призначення майора Івана Кокошкіна [у Шерера – Kokoschnikoff – Є. Л.] стародубським полковником від 22 жовтня 1723 р. та інструкція, дана йому;

N) указ Петра ІІ про призначення козацької старшини в Малоросії від 18 березня 1729 р. за клопотанням Данила Апостола та «Рішення його величності, дані за погодженням з Таємною імперською радою, на пункти, запропоновані гетьманом Данилом Апостолом»;

О) указ імператриці Анни Іоаннівни про утворення в Малоросії правління гетьманського уряду (31 січня 1734 р.) та «Інструкція, у відповідності до якої ті, хто будуть призначені на чолі уряду Малоросії замість гетьмана, повинні діяти» [1609].

Треба зауважити, що крім вищезгаданих документів, поданих у додатках, деякі важливі джерела розкидано по всьому тексту «Анналів Малоросії», як, наприклад, указ Катерини ІІ про ліквідацію Запорозької Січі.

Цікаво, що ігноруючи посилання на історичні твори, використані ним під час своїх українознавчих студій, Шерер в той же час посилається на роботи відомих науковців-натуралістів, котрі займалися вивченням української природи, таких як Карл Лінней (1707-1778), Петер-Симон Паллас (1741-1811), Самуель-Георг-Готліб Гмелін (1744-1774), Іван Іванович Лепьохін (1740-1802).

Оскільки докладного огляду джерельної бази Шерерових «Анналів» раніше здійснено не було, гадаємо було б доречно більш детально звернутися до цього питання. Якщо з другим томом, здається, все більш-менш зрозуміло – це переклад «Короткого опису Малоросії», доповнений документальними додатками, то перший том представляє собою поєднання частин і окремих повідомлень з кількох творів, про які зазначалося вище. На наш погляд, доцільно подати структуру цього тому з наведенням використаних Шерером джерел у вигляді наступної таблиці

Публікації, за якими було зроблене дане співставлення

Боплан Гійом Левассер де. Опис України / Гійом Левассер де Боплан. Меріме Проспер. Українські козаки та їхні останні гетьмани; Богдан Хмельницький / П. Меріме / Пер. з фр., приміт. та передм. Я. І. Кравця. – Львів: Каменяр, 1990. – 301 с.

Краткое описание Малороссии // Летопись Самовидца по новооткрытым спискам с приложением трех малороссийских хроник: Хмельницкой, «Краткого описания Малороссии» и «Собрания Исторического». Издана Киевскою временною комиссиею для разбора древних актов. – К.: В типографии К. Н. Милевскаго, 1878. – XVIII+471 c. – C. 211-319.

[Mышецкий С. И.] История о казаках запорожских. Как оные издревле зачалися, и откуда свое происхождение имеют, и в каком состоянии ныне находятся, сочиненная от инженера команды. – Одесса: В городской типографии, 1851. – V+92 с. – С. 1-78.

Рубан В. Г. Краткие географические, политические и исторические известия о Малой России, с приобщением украинских трактов и известий о почтах, також списка духовных и светских тамо находящихся ныне чинов, числе народа и прочая из разных мест собраны и изданы в свет Васильем Рубаном. – СПб., 1773. – 91 с.

Шевальє П’єр. Історія війни козаків проти Польщі. Пер. з фр. Ю. Назаренко. – К.: Томіріс, 1993. — 224 с.

Beauplan Guillaume Le Vasseur de. Description d’Ukranie / Introduction et notes de Iaroslav Lebedynsky. – P.: L’Harmattan, 2002. – 158 р.

Chevalier Pierre. Histoire de la guerre des Cosaques contre la Pologne avec un discours de leurs Origine, Paїs, Moeurs, Gouvernement & Religion. Et un autre des Tartares Précopites. Part I. Discours des Pays, Moeurs, Gouvernement, Origine & Religion des Cosaques. Part IІ. Histoire de la guerre des Cosaques contre la Pologne. – P.: Chez Thomas Jolly, 1668. – 300 p.

[Schérer Jean-Benoît]. Anecdotes intéressantes et secrètes de la cour de Russie, tirées de ses archives; avec quelques anecdotes particulières aux différens peuples de cet empire. Publiées par un voyageur qui a séjourné treize ans en Russie. – Londre-P.: Chez Buisson, Libraire, 1792. – Т. 1. – ХІІ+227 p. – Р.134.

Примітки

1606. Марченко М. І. Українська історіографія (з давніх часів до середини ХІХ ст.). – К.: Видавництво Київського університету, 1959. – 259 с. – С. 80.

1607. Горленко В. П. Украина в изображениях французов… – С. 133.

1608. Там само.