Природна характеристика Труханового острова в другій половині ХІХ ст. – 1917 р.
Парнікоза І.Ю.
В описуваний період Труханів острів являв собою мальовниче заплавне урочище з природним гідрорежимом, багатою фауною та флорою. Ось як описує Труханів М. (Е.) Шарлемань (Краткій путеводитель.., 1916):
«20. Олексіївський (Труханів) острів. З другої половини травня, після того як весняні води увійдуть у береги, Олексіївський острів, що лежить на лівому березі Дніпра проти Києва, стає одним з найцікавіших та найзручніших місць для ознайомлення з життям прісних вод. Потрапити на острів досить легко. На трамваї №1 чи №2 на Поділ Олександрівською вулицею до Андріївської вулиці пішки до Дніпра до пристаней переправи на Олексіївський острів. Таких пристаней дві: Товариства пароплавства та Кондзерського. Переправившись на пароплаві через Дніпро, щоб потрапити у незабудовану частину острова можна йти двома шляхами. Шляхом через Олексіївське селище, повз майстерні, потім через перекат (який до літа пересихає) Матвіївської затоки і по дорозі на північ у верхню частину острова. Другий шлях (у весняний час єдиний) йде від початку вздовж берега до дротяної огорожі Яхт-клубу і огинаючи цей останній виходити на луки. Олексіївський (Труханів) острів на мапі має вигляд трикутника. Вздовж довгого свого боку з півдня він омивається Дніпром, з півночі – рукавом Чорториєм, що відділяє острів від земель Остерського уїзду Чернгівської губернії. До 40-х років минулого століття Чорторий слугував головним судноплавним руслом Дніпра під Києвом. В наш час в північній частині острова «горло» Чортория запружено. Тут утворився перешийок, що сполучає описуваний острів з сусіднім островом Муромцем. Поверхня Олексіївського острова представляє собою рівнину, яка трохи зрита яругами та ямами – слідами діяльності весняних вод.
Рис. 2.5.6.21. Труханів острів на схемі М.(Е.) Шарлеманя, 1914 р. В північній частині острова зазначено Водомірний пост та Біологічну станцію
Рис. 2.5.6.22. Одна з ям-стариць на Трухановому острові – релікт весняних проток через острів, за (Шарлемань, 1914)
Деякі такі ями «стариці», протягом усього року наповнені водою, другі –пересихаючі до літа. Рослинність острова, завдяки піщаному ґрунту і руйнівній діяльності повені, небагата. З деревних порід тут представлені деякі види верб (переважно Salix alba) осокори (Populus nigra). Чагарники червоної лози (Salix acutifolia) групами і поодинці. Більша частина площі острова вкрита лучною рослинністю.
Тут ми знаходимо деяких представників Agrostis, Calamagrostis, Eragrostis, Bromus, Poa, etc. Більш низькі і вологі місця зайняли різні осоки (Carex), серед яких домінуючою є Carex acuta. У води рясно зростають ситнички (Cyperus). По гривам острова групами селяться молочаї. Повсюдно в великій кількості поміж трав трапляються гвоздики (Dianthus), куколиця (Lychnis), енотера (Oenothera biennis), часник (Allium) і т.і. Серед кущів верби охоче селиться хвилівник (Aristolochia clematitis). На піщаних оголеннях острова. А також на відмілинах, що прилягають до нього переважаючими формами є Gypsophylla muralis та авран (Graсiola officinalis). Берега стариць та заток в низовинах поросли типовими представниками болотяної флори.
Рис. 2.5.6.23. Мілина вздовж узбережжя Труханового острова, вид з правого берега, світлина поч. ХХ ст.
Рис. 2.5.6.24. Мілина Труханового острова, вид з самого острова, світлина поч. ХХ ст.
Тут зустрічається сусак (Butomus umbellatus), частуха (Alisma plantago), Sparganium, Poligonium amphibium, ближче до води селяться стрілолисти (Sagittaria sagittifolia), бобівник (в оригіналі-тріоль) (Menyanthes trifoliata) та ін. Комиш (Scirpus lacustris) зустрічається рідко. В затоках та старицях острова можна знайти наступні типові водні рослини: елодею, водоперицю (в оригіналі-перистолистник) (Myriophyllum), кушир (Ceratophyllum), пухирчатку (Utricularia vulgaris), водяний жовтець (Ranunculus aquaticus), декілька видів рдесника (Potamogeton perfoliatus, crispus, natans, minor sp.), Zanichella, латаття та глечики. На поверхні води у берегів селиться в незначній кількості жабурник (Hydrocharis morsus-ranae), ряски (Lemna minor), різак (Stratiotes aloides). В товщі води можна побачити світло-зелені зарості ряски трьохдольної (Lemna trisulca). На піщаному дні деяких заток доволі звичайні кущики Najas major.
Рис. 2.5.6.25. Труханів острів в межень, помітна розлога мілина, прорізана лінями берегоукріплювальних споруд. Листівка поч. ХХ ст.
Рис. 2.5.6.26. Труханів острів в високу воду. Вид з круч правого берега. Листівка поч. ХХ ст.
Знайомство з тваринним світом острова зручніше за все розпочинати з водних тварин. Для цього потрібно обловити одну з стариць поблизу Біологічної Станції, яка знаходиться недалеко від Чорторию. Навесні тут можна добути низку цікавих форм рачків: щитнів (Lepidurus apus), Esteria cycladoides, Lemnetis brachiurus, бокоплавів (Gamarus pulez et sowniskii), водяних віслюків (Asellus aquaticus), дрібних веслоногих рачків (Copepoda) (Cladocera), черепашкових рачків (Ostracota) і т.п. водних п’явок, червів з Oligochaeta (Tubiflex, Lumbriculus), різних молюсків, якими є скойка (Unio pictorum, Unio tumidus), жабурниця (Anadonta mutabils), лунок (Neretina fluviatilis), живородок (Paludina), котушки (Planorbis), ставковиків (Lymnea stagnalis, ovata, auricularia), кульок (Sphaerium) горошинок (Pisidum).
На великих скойках та беззубках іноді можна знайти прикріплену бісусами Dreissena polymorpha. Іноді на згаданих молюсках трапляється мшанка (Plumatella).
На палках, занурених у воду і на камінні часто можна знайти прісноводну губку –бодягу (Spongilla lacustris). Багато в ловах представлені комахи та їх личинки. З жуків трапляються: водолюб (Hydrophyllus piceus et aterrimus), його личинка та яєчний кокон, плавунці (Ditiscus et Cybister) і їх личинки, дрібні роди водолюбів та плавунців, вертячки (Gyrinus), з клопів: (Ranatra linearis), владний скорпіон (Nepa nepa), плавт (Naucoris cimicoides), хребтоплав звичайний (Notonecta glauca), Corix, водомірки Hydrometra».
Рис. 2.5.6.27. Труханів острів в виску воду, помітна мережа берегоукріплювальних споруд
Рис. 2.5.6.28. Труханів острів під час повені, Фото початку ХХ ст.
На листках, що плавають на поверхні води, можна знайти яйця ранатри. Сітчатокрилі та псевдосітчатокрилі у формі личинок також нададуть багатьох своїх представників. Особливо багаточисельні чохлики волохатокрильців (Phygaenidae). Двокрилі представлені будуть великою кількістю личинок комарів (Culex, Anopheles, Carethra) та мошок Simulia. За мікроскопічного дослідження у воді будуть знайдені багато форм коловерток (Rotatoria), вольвокси (Volvox globator), трубачі (Stentor) та ін. Вольвоксів легше за все зустріти весною у стариці, позначеній на мапі біологічної станції №3. До кінця літа та восени під листям водяних рослин у великій кількості можна знайти гідр (Hydra fusca et grisea).
Хребетні тварини представлені великою кількістю мальків різних видів риб, головастиками жаб. В деяких зі стариць відмічаються тритони.
Коли спадає вода, то під каміннями гатей – напівзапруд можна знайти деяких цікавих тварин нашої прісноводної фауни: бокоплава Совінського (Gammarus sowinskii), Corophium eurvisispinum, деяких Bryozoa та ін. Суходільна фауна острова небагата видами. При побіжному вивченні можна відмітити, що на деяких островах гніздують жайворонок польовий (Alauda arvensis), трясогузка жовтогруда (Budytes flava), біла (Motacilla alba), лучний чекан (Pranticola rubetra), деркач (Crex crex), деякі види славок, солов’їв, сорокопуди. В щасливому випадку можна знайти підвішене гніздо ремеза (Remiza pendulina), у густому чагарнику біля воді – гніздо бугайчика (Ardetta minuta).
Пізно восени у жовтні чи на початку листопада можна спостерігати проліт над островом багатьох видів водоплавних птахів: гагар, гусей, різноманітних качок.
Для більш детального ознайомлення з природою острова корисно побувати на Дніпровській станції Київського Товариства любителів природи, що знаходиться у верхньому куті острова. Для відвідування станції необхідно тільки спитати попередню згоду у кого-небудь з працюючого персоналу чи в місті у завідувача станцією.
У сторожа Біологічної станції, а також у сторожа при водомірному посту на Чорториї можна отримати самовар, молоко, хліб».
В іншій статі М. (Е.) Шарлемань (1914) вказує, що на острові зустрічалися кажани гірські, вечірні та малоголові, миші лісові, польові та хатні, землерийки звичайні та водяні, щури-пацюки та водяні щури, зайці-русаки, тхори, норки, горностаї, ласки, видри.
Серед птахів – бугай, синиця-ремез, соловей, деркач, плиска, одуд, чирок, перепілка, жайворонок, шпак, міська та сільська ластівки, лісові та хатні горобці.
У Дніпрі біля Труханового острова ловилися миньок, сом, щука, йорж, окунь, судак, короп, лящ, карась, краснопірка, підуст, пічкур, плітка, лин, в’юн, чехоня. Одного разу піймали навіть морську голку, що на думку Шарлеманя «безумовно випадково припливла до київського острова». Ю. М. Вагнер (1914) додає:
«Після спаду води залишається у сусідстві зі станцією (дніпровською станцією –авт., див далі) багато водойм. Вони являють великий біологічний інтерес своїм населенням. Зазначу тільки багатство в них таких форм, як різні Branchiopoda, Volvox, Ceratium, а також такі рідкісні форми, як Bosminopsis. Самий Дніпро у фауністичному сенсі взагалі дуже маловивчений…».