Змагання атлетів

Богдан-Ігор Антонич

Пухке лице судді, неначе в бонза,

та свиставки пронизливий сиґнал,

захоплення в очах довкола пал

і плескіт рук і мого тіла бронза.

Дають побіди келих у долоні,

беру його в мовчанці сам німій,

а на землі лежить противник мій,

повалений в подвійному нельзоні.

Я – грецький бог з античної статуї

виходжу з жестом гордої поваги,

дарма, що оплесків гудуть ще струї.

Несу здобуту чарку в свій притин,

я хочу пити, я горю від спраги,

до уст бокал підношу – в нім полин.

Подається за виданням: Антонич Б. І. Привітання життя. – Львів: Дажбог, 1931 р., с. 24.