Бажання

Дніпрова Чайка

Хотіла б я квіткою бути,

Щоб, виссавши сік із землі,

Весь бруд земляний повернути

У пахощі й барви ясні.

Короткий свій вік оддала б я

На радість усім, хто б просив,

Я б медом бджолу годувала,

Пестила б ясних мотилів.

Хотіла б я буть соловейком,

Щоб думу, що серце живить,

В піснях голосних виливати

І другі серця розбудить;

Щоб дзвінкая пісня лунала

У самих тісних суточках

І звуком своїм виганяла

З них сум, і скорботу, і страх.

Хотіла б я хмарою бути:

Повільно по небу пливти,

Щоб звисока бачить, де треба

Доконче дощем помогти.

Тоді б я дощем зашуміла

На смалених вбогих полях,

Веселкою б я заіскріла

На чистих ясних небесах.

Хотіла б я словом цілющим

Скропити і серце трудне,

Щоб в очах нещасних засяло

Кришталями сонце ясне.

Примітки

Вперше надруковано в другому томі збірки «Творів» Дніпрової Чайки, «Рух», X., 1931. Подається за першодруком.

Подається за виданням: Дніпрова Чайка Твори. – К.: Державне видавництво художньої літератури, 1960 р., с. 323.