Ніч

Дніпрова Чайка

Нічка виробляє дивнеє чудо,

Нічка всю землю красить:

Глянь – не побачиш ні праці, ні бруду –

Срібло кругом, оксамит.

Тихий вітрець подихає без шуму,

Листя на яблунях спить,

Тільки ялина думає думу,

Тільки осика стиха тремтить.

Ти, кого праця на ниві зморила,

Спи! Чарівниця за тебе не спить,

Землю тобі в пуховик обернула,

Зморені руки росою кропить.

Ти, кого доля щастям дарує,

В ніч цю не скоро заснеш –

З любою ношею в повному серці

Ночі назустріч радо ти йдеш.

З повного серця, як з повної чарки,

Трунок біжить через край,

Проситься пісня, і ширяться груди,

Хочеться в поле широке, у гай.

Так кругом тихо, так усе ясно,

Щастя всю землю повнить;

Вийди ж, замучений, вийди, безщасний,

З душної хати, вийди на мить.

Спать проти місяця – місяць осяє,

Сріблом тебе окує,

Він, чарівник, і тебе зачарує,

Стишить на час хоча горе твоє.

Вітер із ласкою тихо прилине,

Ніжно тебе обійме.

Вісточку дивную, тиху, відрадну

Тихо-претихо на вухо шепне.

«Люта посуха не держить все літо,

Люта зима не на рік,

Міниться все, і – надійся і віруй:

Горе тяжке не на вік».

Може, ти плакати вже розучився?

Добре – за тебе заплаче роса.

Сонечко зійде, і перлом-алмазом

Зробиться кожна пролита сльоза.

Спечене серце окроплять ті сльози,

Тихо спокійно заснеш,

Ранок прогляне, і з серцем воскреслим

Сміливо день ти почнеш!

Примітки

Вперше надруковано в другому томі збірки «Творів» Дніпрової Чайки, «Рух», X., 1931. Подається за першодруком.

Подається за виданням: Дніпрова Чайка Твори. – К.: Державне видавництво художньої літератури, 1960 р., с. 324 – 325.