«Не треба у темній коморі…»

Дніпрова Чайка

Кійждо износить изъ житницы своея имяй благая – благая износить, и имяй злая – злая.

Не треба у темній коморі

Зерна, як той скнира, гноїть –

Хоч щупле воно, хоча давнє,

Гріх його без діла спалить!

Посій же мерщій його в землю,

Те хирне, те щупле зерно,

Хай щира земля його прийме,

Нехай розів’ється воно.

Побачиш: і з зерна плохого

Буває часами врожай –

Так сій же те зернятко-слово

Та й сій, на врожай не вважай.

А може, ще виросте з його

Не хліб, а нікчемний бур’ян?

Так що ж? Тільки й того, що скажуть:

Такий-то її був талан!..

Примітки

Вперше надруковано в другому томі збірки «Творів» Дніпрової Чайки, «Рух», X., 1931. Подається за першодруком.

Подається за виданням: Дніпрова Чайка Твори. – К.: Державне видавництво художньої літератури, 1960 р., с. 309.