Віра, надія, любов

Дніпрова Чайка

Я вірую в красу, одній їй поклоняюсь:

Одвіку в мирові вона керує всім,

Бо щастя є краса, краса є также ж щастя –

Немає розділу, немає грані їм.

В журливий час живлюсь надією тією,

Що в найдрібнішому і щуплому зерні

Все ж є закладена жива велика сила:

І з-під снігів воно воскресне навесні.

А ту, що мир живить і рухом ісповняє,

Керує думами і гріє в жилах кров,

Ту силу дивную, без жалю хочу тратить:

Кому бракує сил, кому краси бракує, щастя,

Хто плаче, страждає, тому оддам любов.

Примітки

Вперше надруковано в другому томі збірки «Творів» Дніпрової Чайки, «Рух», X., 1931. Подається за першодруком.

Подається за виданням: Дніпрова Чайка Твори. – К.: Державне видавництво художньої літератури, 1960 р., с. 317.