Ян-Казимир Чинський
Луняк Євген
Значну цікавість в українознавчому плані складають франкомовні праці Яна-Казимира Чинського (1801-1867), польського письменника єврейського походження. Постать цього автора сама по собі є доволі оригінальною. Зазначимо лише кілька штрихів. Народжений у єврейській родині франкістів (прибічників самопроголошеного месії Якова Франка (1726-1791), які порвали з юдаїзмом і прийняли католицтво; таке походження мала, зокрема, матір Міцкевича), Чинський, введений до середовища польської шляхти, отримав правничу освіту в Варшавському університеті, де зблизився з польськими якобінцями, а згодом став адептом фур’єризму.
В світогляді Чинського тісно переплелися утопічний соціалізм і демократичний радикалізм. Віце-президент варшавського Патріотичного товариства, під тиском якого було ухвалено акт про детронізацію Миколи І й головою якого був Лелевель, Чинський, як і сотні інших польських революціонерів, на початку 1830-х рр. опинився у Франції, де зайнявся літературною та публіцистичною діяльністю, пишучи французькою мовою. Він вступив до Польського національного комітету, заснованого й очолюваного Лелевелем, а в 1835-1836 рр. спільно з Шимоном Конарським (1808-1839) видавав революційний часопис «Północ» («Північ»).
Чинський жив спочатку у Франції, а згодом у Бельгії. Тісна дружба поєднала його з Зоєю-Шарлоттою де Гамон (1806-1854), палкою бельгійською фур’єристкою та феміністкою. В 1837 р. Чинський разом з нею та її чоловіком – італійським художником Жаном-Батістом Гатті (1800-1877) – опублікував у Парижі двотомник «Живописна Росія», де було поєднано різноманітні оповідання з російської історії, доповнені чисельними ілюстраціями Гатті [2269]. Одна з глав цієї книги повністю присвячена українському козацтву [2270]. Також екскурси до українського минулого постійно зустрічаються в його «Історії Польщі», опублікованій в Парижі у 1839 р. [2271]
В обох згаданих працях Україна та її населення розглядаються як органічні складові Польщі. Приєднання українських земель до Росії, що розпочалося з виступу Хмельницького, «поляка за походженням», на захист соціальних і релігійних прав козаків, вважається Чинським актом протиправним і з історичної точки зору абсурдним [2272]. Наукова цінність даних нарисів невисока. Вони здебільшого відбивають політичну ідеологію польських революціонерів другої чверті ХІХ ст. і створені з пропагандистською метою для популяризації ідей польської еміграції серед західноєвропейського суспільства. В історіописанні Чинського відчувається вплив Лелевеля. В той же час його праці позбавленні того антиросійського забарвлення та негативізму стосовно росіян, який часто проявляється в Лелевеля.
До новаторства Чинського можна віднести те, що він одним з перших дослідників звернувся до історії євреїв у Польському королівстві та Речі Посполитій, в тому числі й на Україні, й присвятив розгляду даного питання кілька праць [2273].
У вітчизняному літературознавстві досить добре вивчено творчість представників так званої «української школи» в польській літературі. Як відомо, дехто з них після 1830-го року знайшли свій тимчасовий або постійний осідок у Франції: наприклад, Богдан Залеський (1802-1886), Юліуш Словацький (1809-1849), Вінцентій Поль (1802-1872), вже згадувані Северин Гощинський і Міхал Чайковський. Гадаємо, що до польських письменників-представників «української школи» з повним правом можна віднести й Чинського. В 1836 р. в Парижі був опублікований його історичний роман «Козак», головним персонажем якого був Богдан Хмельницький. Щоправда, варто зауважити, що, як і більшість інших творів Чинського, цей роман було написано французькою [2274]. Видатний гетьман України постає у цьому романі вождем не лише українських козаків, а всього знедоленого трудящого люду Речі Посполитої. Французька мова дозволяла поширювати твори по всіх країнах західної культури. Про популярність «Козака» Чинського свідчить той факт, що вже наступного року після виходу його у Франції цей твір було перекладено й видано голландською.
Примітки
2269. Czynski J. La Russie pittoresque. Sous la direction de Jean Czynski. Vignettes de J[ean]. B[aptist]. Gatti. – P.: Bureau Central, 1837. – T. 1. – Р. 1-192; T. 2. – Р. 193-383.
2270. Ibid. – T. 2. – P. 202-207.
2271. Czynski J. Histoire de Pologne, depuis les temps les plus recules jusqu’a nos jours. – P.: L. F. Hivert, 1839. – 332 p.
2272. Ibid. – P. 198-203; Czynski J. La Russie pittoresque… – T. 2. – Р. 205, 347.
2273. Czynski J. Question des juifs polonaise, envisage comme question europeenne. – P.: Guillaumin, 1833. – 30 p.; Czynski J. Le reveil d’Israёl. Histoire, Statistique, Chronique du jour. Varietes litteraires. Vignettes et Portraits. – P.: Jules Renouard et Compagnie, 1848. – 162 p.; Czynski J. Israёl en Pologne. Lettres adressees aux archives israelites. – P.: Aux Bureaux des archives israelites, 1861. – 54 p.
2274. Czynski J. Le Kosak. Roman historique. – P.: A. Leclaire et C-ie, 1836. – T. 1. – XV+320 р.; Czynski J. Le Kosak. Roman historique. – P.: A. Leclaire et C-ie, 1836. – T. 2. – 390 р.