2.9.7. Долобецький острів – урочище Горбачиха у 1943-1990 рр.

Парнікоза І.Ю.

«Парк 50-ти річчя Жовтня та Долобецький острів із великою кількістю пляжів являють собою частину Дніпровського парку. Разом з Трухановим островом тут утворився суцільний зелений масив на площі 845 га. В літні дні його відвідують біля 200 тис. людей. В найближчий час намічено зв’язати усі острови Дніпровського парку мстами та прогулянковими доріжками, а Долобецький острів перетворити на дитяче містечко».

М.М. Шулькевич, Т.Д. Дмитренко, 1982

Урочище Горбачиха (довоєнне урочища Кодачек) на всіх картографічних матеріалах описуваного періоду має сучасні абриси. Загалом характерна конфігурація урочища простежується ще на початку ХХ ст. С. Вакулишин (2014) стверджує, що назва урочища Горбачиха усталилася ще на зламі 1940/50-х рр. З доступних нам картографічних матеріалів, вперше ця назва фігурує на схемі Києва 1989 р. В післявоєнні роки на півдні Горбачихи розташовувалася база Українського товариства мисливців та рибалок (УТМР) «Русанівка».

В літературі стверджується, що Горбачиха має деревні насадження з другої половини 1950-х рр. ХХ ст. Від Русанівських садів урочище відокремлено 1974 р. потужною дамбою. Площа урочища близько 100 га (Вакулишин, 2014).

У післявоєнний час остаточно сформувався у сучасному вигляді острів Долобецький. На плані Києва 1945 р. він все ще складається з двох частин. Сучасна ж форма цього острова склалася в 1950-ті рр. Причина об’єднання обох частин сучасного острів Долобецький залишається до кінця не зрозумілою. Імовірно, внаслідок замулення протоки поміж обома частинами, утворився єдиний острів довжиною майже 2,5 км та шириною до 600 м. острів На місці протоки залишилися сучасні неглибоке Центральне озеро та Рогоподібна затока.

Лісові насадження на острові відносяться до 2-ї половини 1950-х рр. (Вакулишин, 2014).

Знімок 1959 р. демонструє вже суцільний Долобецький острів, але не дає переконливих доказів, що у цей час територія південної частини сучасного Долобецького острова все ще залишалася пов’язаною з Венеціанським островом. Хоча протока між островами, якщо і була, то дуже вузька.

На мапі 1960 р. Долобецький острів вже показаний як єдиний масив. Це напевне перша з відомих нам мап, що подає його в такому вигляді.

Мапи 1979 та 1987 рр. також подають Долобецький як єдиний масив. При цьому на мапі 1987 р. він знову показаний розділеним поперечною затокою приблизно навпіл (імовірно це пояснюється використанням старої топооснови).

На мапі 1960 р. Венеціанська протока між Долобецьким та Венеціанським островами є добре помітною. В 1961-1974 рр. у зв’язку з гідронамивом Русанівки ґрунт брався з Русанівської протоки а також штучного обвідного каналу. Це остаточно закінчило від’єднання Долобецького острова від Венеціанського.

В 1966 р. було збудовано міст, який з’єднав Венеціанський та Долобецький острови. Міст однопрогінний арковий, залізобетонний. Інженер В. Коваль, архітектори О. Ільяшенко, В. Суворов та І. Шпара. Довжина 144 м., ширина 10 м.

Будівництво мосту та розвиток паркової зони на Долобецькому острові було передбачено Генпланом 1947 р. та планом розвитку Гідропарку на центральних дніпровських островах 1955 р. Після будівництва мосту на Долобецькому острові розпочалося зведення курортної інфраструктури: пляжів, спортивних майданчиків, баз відпочинку тощо (Вакулишин, 2014).

Після спорудження Канівської ГЕС (1974-76 рр.) найбільша ріка України стала значно ширшою. Підпір води призвів до уповільнення течії. У свою чергу це спричинило часткове замулення та заростання ділянок русла. Ситуацію після спорудження Канівського водосховища якнайкраще характеризує лоція Дніпра 1982 р. На ній в південній частині Долобецького острова помітний насип, імовірно під сучасну ґрунтову дорогу та дві зони забудови, напевне водноспортивними базами.

На цій лоції ми знову зустрічаємо і гідронім «Долобецький острів», який уживається і по сьогодні. Тут вказана висота урочища Горбачиха 2-3 м. н.р.м та висота острова Долобецький – 3-5 м.н.р.м.

На східному узбережжі Долобецького острова у Рогоподібній затоці розташовувалося РОП 5. В південній частині Долобецького острова створено два пляжі. Натомість північна частина Долобецького острова залишалася не порушеною. З слідів антропогенної діяльності тут слід згадати лише невідомого призначення бетонний резервуар з насипаним навколо нього насипом.