Висновки

Лащенко Андрій Андрійович

1. Означена проблема історіографії у наявних наукових працях вивчена недостатньо, що у значній мірі зумовлено відсутністю можливості доступу до спеціалізованих фондів та матеріалів, тому й малодосліджена.

2. Урочище «Лиса гора» характеризується унікальними рослинними угрупованнями, в т.ч. занесеними до Червоної Книги України, а сама місцевість Лисогірського форту відноситься до природно-заповідного фонду м. Києва у категорії «Регіональні ландшафтні парки місцевого значення» і має археологічні пам’ятки – поселення.

На сьогодні Лисогірський форт вважається найбільшою земляною фортецею у Європі, оборонні земляні укріплення якої, в основному, зберегли свій первозданний вигляд ще позаминулого століття.

Цегляні споруди форту з часом фактично втрачено повністю, окрім невід’ємної частини його фортифікаційних укріплень – спеціальних інженерних ходів крізь головний вал форту – потерн, цегляні стіни яких оздоблені написами вартових та відвідувачів – графіті.

3. Задля відповідного збору, обробки та зберігання, а також належного упорядкування відомостей щодо описаних графіті, було розроблено за допомогою системи управління базами даних (СУБД) Microsoft Access комп’ютеризовану базу даних «Графіті потерн Лисогірського форту».

4. З’ясовано, що графіті кінця 70-их років минулого ст. і далі ототожнюються тільки із відвідувачами Лисогірського форту, оскільки з цього часу військові повністю залишили цей об’єкт.

Повноцінна та різностороння інформація щодо написів (досліджено загалом 610 шт.) як окремих елементів кожної із восьми потерн, дала можливість встановити переважно просторовий розподіл графіті за їх частинами (внутрішня або зовнішня), лівою чи правою стороною потерни, місце розташування напису із умовними координатами кожної цеглини, авторство за змістом графіті і часовими характеристиками їх створення, включаючи дати й місце народження (або проживання), тих хто наносив написи.

Визначено, що пріоритетним у найближчий період вважаємо встановлення профілів (розмір, форма) найважливіших написів, з метою чого плануємо використати розроблений та створений учнями гімназії № 59 імені О.М. Бойченка міста Києва під керівництвом вчителя фізики та астрономії С. В. Старого спеціальний прилад для ідентифікації можливого типу знаряддя (наприклад, військові штик або ніж) яким було зроблено графіті (Додаток У).

У створеній базі даних передбачено можливість розміщення необхідної інформації з метою її актуалізації та доповнення.

Науково-дослідному відділу Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця» з метою розробки заходів та планів історико-краєзнавчої, музейної та туристичної діяльності надано актуалізовану у електронному форматі базу даних «Графіті потерн Лисогірського форту».

Іншими зацікавленими сторонами можливе використання одержаних результатів дослідження із метою інформування громадськості та популяризації історичних знань.