«Грає вітер в щирім полі...»

Богдан-Ігор Антонич

Грає вітер в щирім полі,

Повіва дерев тінями.

І не чуюсь від нестями,

Думками гуляю доволі.

Хоче вітер тіні кволі

Понести геть полями.

Хмари, шиті із білої лями,

Окутують мій сум, мої болі.

Виходить вечір понад гори,

І гоїться всяка рана

Сонним сонцем цілувана.

Являються на яві явори,

Шумлять минулі хвилі в унісон.

І не пізнаю, де є дійсність, а де сон.

Примітки

Вперше опубліковано: «Твори, 1998» (за машинописом з архіву Євгена Поповича). Подаємо за рукописом (Львівська національна бібліотека, від. рукоп., ф. 10, од. зб. 68 / 1). У «Творах, 1998» вірш датовано «28 січня 1931», очевидно, на тій підставі, що на зворотньому боці аркуша, на якому написано вірш «Грає вітер в щирім полі…», подано список поезій, обведено їх фігурною дужкою і вказано: «28/1 1931». Але вірша «Грає вітер в щирім полі» немає у цьому списку, тому, на нашу думку, ця дата його не стосується.

Подається за виданням: Богдан Ігор Антонич Повне зібрання творів. – Льв.: Літопис, 2008 р., с. 258.