Смерть берези

Богдан-Ігор Антонич

Вітер свище,

Щораз блище,

Щораз блище,

Блисне, лисне

Блиск.

Вітер свище,

Ще, ще, вище,

Ще, ще, вище,

Ляском лясне

Ляск.

Вітер свище,

Ще, ще, нище,

Ще, ще, нище,

Свистом песте

Лист.

Коханець грім до коханки берези прискочить,

Полум’ям спійме,

Вужем обійме,

Трійло шалу в уста втолочить,

Блиском сонця очі зморочить,

Тремтячі, рвучкі,

Очі дівочі.

На землю звалить,

Жар в кров вп’ялить,

Жагою спалить

Дрижаче, гнучке,

Біле тіло.

Завтра скажуть люди:

Береза вмерла.

Літо 1930

Примітки

Вперше опубліковано: «Твори, 1998». Подаємо за рукописом (Львівська національна бібліотека, від. рукоп., ф. 10, од. зб. 66). Підписано: «Ігор Ігоренко».

Подається за виданням: Богдан Ігор Антонич Повне зібрання творів. – Льв.: Літопис, 2008 р., с. 245 – 246.