Гуляли

Юрій Федькович

Гуляли. Гуслі розривались,

Гули цимбали, бас ревів,

Як вихор, легіні літали,

Кружок дівчат, як мак, лелів.

Й мене тягли вни до гуляння…

– Не піду, братчики, я з вами!

Бо у кутку на цвинтарі –

Ох, братчики милі! –

Стоя свіжі, непорослі

Дві чорні могилі.

Там попи поховали

В неділеньку вранці

Тихесенько, без гомону

В одну – новобранця,

А у другу – ту дівчину

З чорними очима…

Ви знали її? – Хатиночка

В гаю при долині…

Обійко їх і ховали

Черці, як голуби…

Ви гуляйте, а я більше

Гуляти не буду!»

Примітки

Друк. Правда, 1869, ч. 40, стор. 333 і Правда, 1875, ч. 4, стор. 139.

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 350.

Вперше надруковано в журн. «Правда», 1869, № 40, с. 330.

На основі першодруку в Писаннях твір вміщено у розділі «Поезії 1868 – 1876 рр.», проте, за спостереженням О. Маковея, він написаний у 1865 чи 1866 р. [див.: Федькович Юрій. Твори. В 2-х т., т. 1, с. 510].

Автограф невідомий.

На текст поезії композитор О. Нижанківський (1862 – 1919) написав і видав у 1885 р. хоровий твір.

Шалата М. Й. Примітки. – В кн.: Юрій Федькович Поетичні твори. Прозові твори. Драматичні твори. Листи. – К.: Наукова думка, 1985 р., с. 524.