Смерть милих

Переклад Якова Головацького

Двоє милих щире ся любило,

При одній ся водиці вмивали,

В один рушник личко утирали.

Літенько минає, а ніхто не знає;

А на друге літо усі ся дізнали,

Дізналися і отець, і мати;

Мати не дасть, щоб їм ся любити,

Розлучила дороге і миле.

Милий милій через звізду каже:

«Умри, мила, вечер у суботу,

А я молод рано у неділю».

Що сказали, тоте і вчинили:

Вмерла мила вечер у суботу,

Вмер миленький рано у неділю.

Поховали одне близь другого,

А крізь землю руки їм злучили,

В руки дали яблука зелені.

Мало часу потому минуло,

А над милим росте яль зелена,

Над милою роженька рум’яна;

Обвилася рожа на ялиці,

Як шовк м’ягкий коло красних цвітів.

Примітки Ю. Романчука

Подається за виданням: Твори Маркіяна Шашкевича і Якова Головацького, з додатком творів Івана Вагилевича і Тимка Падури / ред. Ю. Романчук. – Льв. : Просвіта, 1913 р., с. 221 – 222.

Примітки М. Л. Гончарука

Вперше надруковано в альманасі «Русалка Дністровая», с. 108.

Вдруге без змін надруковано в альманасі «Вінок русинам на обжинки», ч. 1, с. 196.

Подається за виданням: Українські поети-романтики – К.: Наукова думка, 1987 р., с. 562.