Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Уволена воля

Переклад Якова Головацького

«Ой дівонько, рум’яна рожонько,

Ні саджена, ні пересаджена,

Ні студенов водов підливана,

Ані рвана, ані не пахана,

Ні люблена, ані цілована,

Позволь, душко, най тя поцілую!»

«Мож, молодче, кілько ти ся схоче,

Мій городець при твоїй леваді:

Там я вийду цвітки підливати,

А ти вийди коні напувати;

Цілуй, хлопче, кілько ти ся хоче,

Лиш білого не здави личенька,

Щоби з личка не пізнала ненька».


Примітки

Подається за виданням: Твори Маркіяна Шашкевича і Якова Головацького, з додатком творів Івана Вагилевича і Тимка Падури / ред. Ю. Романчук. – Льв. : Просвіта, 1913 р., с. 215 – 216.