2. Бертран де Борн

Юрій Клен

Не ніжність і любов, не гаю чари

він оспівав, а труб ревучий звук,

крицевий серця дух і мужність рук,

сполох, неспокій, сутички і чвари.

Гули в піснях його страшні стожари

жорстоких воєн, полонів, розлук.

Слова сичали сотнями гадюк

і розтинали блискавками хмари.

А щоб у дні спокою не загас

той пал, яким доба його розквітла,

він розкидав заграв тривожне світло –

і враз… у глупу ніч, у мертвий час

вражала громом пісня необорна

бійця невтомного Бертран де Борна.

Примітки

Подається за виданням: Клен Ю. Твори. – Нью-Йорк: 1992 р., т. 1, с. 64 – 65.