«Чого б, здається, бідувати...»

Олександр Кониський

Чого б, здається, бідувати,

Чого б журитися мені?

Що холодно в сусіда в хаті

Й розбита шибка у вікні,

Що пухне з голоду дітвора,

А грошей і шага нема,

І хліба в хаті і коморі

Не знайде й миша ні зерна?

Чого б, здається, сумувати,

Що за подушне у його

Останню шкапу цінувати

«Начальство» вчора узяло?..

Не слід-бо й справді сумувати,

«Що груш немає на вербі…»

Дурне ти, серце! Час би знати:

«На всіх не стане в нас журби».

Примітки

Вперше надруковано в журн.: Правда. – Львів, 1879. – № 8. – С. 505. Дата написання не зазначена. Підпис – Перебендя.

Подається за першодруком.

Подається за виданням: Кониський О. Оповідання. Повість. Поетичні твори. – К.: Наукова думка, 1990 р., с. 530 – 531.