Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Доля

Олександр Кониський

Де ти, доле, де ти, доле?

Чи ти в лісі, чи ти в полі?

Чи недужа під копою

Притулилась самотою?

Чи по селах тиняєшся?

Чи у морі купаєшся?

Чи на Дону з чумаками?

Чи в будинках між панами?

Чи з хлоп’ятками у школі?

Скажи мені, моя доле:

Куди йти тебе шукати,

Відкіль тебе виглядати?

Я, здається, син слухняний,

Не лежнюха, не лукавий,

Братів темних не цураюсь

І з панами не братаюсь;

Чом же й досі, моя доле,

Ми не стрілися ніколи?

Чом ти мене не вітаєш?

Защо мене зневажаєш?

Чом не вирвеш із неволі?

Чом не даси мені волі?

Тільки волі прошу в тебе,

Більш ніщо мені не треба…


Примітки

Вперше надруковано в зб.: Галичанин. – Львів, 1862. – Кн. 1. – Вип. 1. – С. 3. Підпис – Александр Я. Кониський.

Передруковано в посмертній збірці: Кониський О. Я. Вибір з поем. – Львів, 1901. – С. 2 – 3.

Подається за першодруком.

Подається за виданням: Кониський О. Оповідання. Повість. Поетичні твори. – К.: Наукова думка, 1990 р., с. 517.