Українська пісня

Олександр Кониський

Федьковичу

Вранці-рано по садочку

Мати походжає,

Та на рожі свіжу росу

Краплями збирає;

А ввечері при зіроньках –

Тихою добою,

Своє перше немовлятко

Умиє росою;

Шовковою червоною

Хустиною вкриє,

Спати вложить, заспіває,

Не пісню, молитву:

«Милий боже! Якби знала,

Що моя дитина

Зросте мені на утіху,

На користь Вкраїні,

Я б щоранку до схід-сонця

Росоньку збирала;

Щовечора при зіроньках

Росою б вмивала;

І на квітках, на рожевих

її спати клала,

Шовковою хустиною

її сповивала;

Й гарячими слізоньками

Все б тебе благала,

Щоб моя дитина перша

Росла-виростала!..

Коли б знала, милий боже!

Що моя дитина

Зросте мені на нещастя,

На зраду Вкраїні,

Коли б знала я, що з неї

Слуга кату буде,

Я б на неї наложила

До схід-сонця руки,

Я б отрути наварила,

Сповила б в ряднину

І живою закинула б

В колючу тернину…»

Київ, 8 червня 1877

Примітки

Вперше надруковано в журн.: Правда. – Львів, 1877. – № 22. – С. 832 – 833. У кінці зазначено дату написання – Київ, 8 червня, 1877. Підпис – О. Перебендя.

Передруковано в зб.: Кониський О. Я. Вибір з поем. – С. 20.

Подається за першодруком.

Федькович Юрій Адальбертович (1834 – 1888) – український письменник-демократ і громадський діяч.

Подається за виданням: Кониський О. Оповідання. Повість. Поетичні твори. – К.: Наукова думка, 1990 р., с. 529 – 530.