До родини

Олександр Кониський

Ой що з тебе, – що зроблено.

Жидам тебе запродано,

Твої ниви поорано,

Твої степи покошено,

І могили розкопано,

І Січ твою зруйновано,

Родино моя!

В найми тебе заручено,

На світ божий не пущено,

Твою славу потоптано,

Твою мову занедбано,

Речі правди задавлено,

Думки-мислі придавлено,

Родино моя!

Твої ризи розідрано

І худобу розібрано,

Все, що мала, залучено,

З дітьми тебе розлучено,

Усю тебе зграбовано,

Святу волю зрабовано,

Родино моя!

Защо ж тебе так скручено?

Защо тебе замучено,

В тюрму защо посаджено

І світ тобі зав’язано?

Й чом не рвешся ти на волю

Із каторги, із неволі,

Родино моя!

1862 р.

Примітки

Вперше надруковано в зб.: Галичанин. – Львів, 1863. – Кн. 1. – Вип. 2. – С. 11. У кінці зазначена дата написання – 1862.

Передруковано в зб.: Кониський О. Я. Вибір з поем. – С. 17 – 18. Подається за першодруком.

Подається за виданням: Кониський О. Оповідання. Повість. Поетичні твори. – К.: Наукова думка, 1990 р., с. 519 – 520.