До музи

Олександр Кониський

Молю тебе, моя благая,

Моя ти, Музо, пресвятая,

Мене сірому не покинь!

Люби мене, як перш любила.

Нехай до самої могили

Мені да світить твій промінь.

З тобою серце молодіє,

З тобою віру і надію

На кращу долю я ношу.

Я поруч тебе не спіткнуся,

Людської кривди не вбоюся

І правду сміло возглашу.

О Музо! чистая, єдина!

З тобою дома і в чужині

Я духом твердий, наче дуб.

Без тебе немощен я, Музо!

Без тебе духом я недужий,

Без тебе я – холодний труп.

Примітки

Вперше надруковано в жура: Правда. – Львів, 1876. – № 8. – С. 235. У кінці зазначено дату написання – 19/31 січня, 1876. Підпис – Ф. В-р-ля.

За текстом першодруку ввійшло до зб.: Кониський О. Я. Порвані струни. – С. 3.

Подається за збіркою.

Подається за виданням: Кониський О. Оповідання. Повість. Поетичні твори. – К.: Наукова думка, 1990 р., с. 526 – 527.