Кладовище

Амвросій Метлинський

Дивляться з неба ясненько срібні зірки;

Мають-біліють над могилками хустки.

В тих могилках попід чорними хрестами

Труни та труни все з козаками, з молодцями.

Як то в великдень засвітять впершу свічки,

Як в усі дзвони вдарять, встають козаки;

В того шаблюка при боці, той з батіжком;

А про між ними вже дехто є й без чуприни…

Як ото вийдуть вони на світ з домовини,

Гомін, як в бурю, і грім – луною кругом:

Чи батьками оті німці загнущались,

Що чуприни вражі діти одцурались?

Трохи й кращі були й єю потішались!

Колись єю з України нечисть ми змітали,

Тільки що із головою її віддавали.

Примітки

Вперше надруковано у зб.: Думки і пісні та ще дещо, с. 48 – 49.

Подається за першодруком.

Подається за виданням: Українські поети-романтики. – К.: Наукова думка, 1987 р., с. 111.