В’язонько

Амвросій Метлинський

(Пісня)

«Ой в’язоньку молоденький,

Чому рано опадає,

Чому по полю літає

Твій листонько зелененький?

Та чи вже ж то роса з неба не спадає,

Чи сонечко землю вже не пригріває?

А є в’язи вже й старії,

А ще на їх зеленіє,

Й вітер по полю не сіє

Їх листки уже сухії,

Чи то вітер на їх одних стиха віє?

Чи їх роса поливає, сонце гріє?»

«Ні, братику! Й мене роса миє,

Й мені сонце тепло посилає;

Не те, щоб долі мені немає!

Та в чужині серце мені ниє…

Того ж бо то і лист рано опадає,

Хоч, братику, мене й вітер не хитає!»

Вперше надруковано у зб.: Думки і пісні та ще дещо, с. 105 – 106.

Подається за першодруком.

Подається за виданням: Українські поети-романтики. – К.: Наукова думка, 1987 р., с. 130.