Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

12.03.1890 р. До Івана Белея

1890 р. 12 марця. Київ

Високоповажний добродію.

Посилаю Вам поправки останніх листків «Хмар».

Г. X. ст. 239. Замість Але під впливом… котра тоді розвилася… печатайте розвинулась. Ольга вже познакомилась з жизню – з життям.

240. На громадських балах за нею мущини… паничі. Приходити запросто. Він… по простацькому звичаю.

Степанид[а] Сидоровна наготовивши… наготувавши, облите яснорожовим – рожевим.

242. Викинуть фразу: Ольга мусіла вхопитись… до точки (дві стрічки).

243. Прибувший болгар – болгарин.

244. дивились йому прямо й близько – просто в лице, схилилась на руку – схилилась.

Він сів прямо проти неї – просто проти неї.

246. Тихо шептав Радюкові – шепотів.

247. не чув свіжого нічного вітру й роси – свіжого нічного вітру… (од – роси) до точки викинуть.

Радюк роздігся – роздягся, додому.

249. Яж – я ж, вольне – вільне, в йому на всю жизнь – на все життя.

250. Їх голоса – голоси.

251. на лице рум’янець стида – сорому.

254. так і на місце в соціальній жизні – в соціальному житті.

Хоч і трохи инче, а все далеко од універсі… все недалеко.

255. що кожна порядочна женщина – порядна.

256. тим часом франц[узькими] романами (Далі припишіть), коли вона має до їх великий смак, пишалась, як весіння рожа – весняна.

257. звісний франц[узький] роман «Грап Монте-Крісто» – один франц[узький] роман.

Викинуть фразу: його рука сама простяглася… аж до слів: Він угадав, хто приніс той роман.

259. готового всю жизнь – все життя.

260. і твою ідеальну жизнь – твоє ідеальне життя. Ольга роскрила рояль – одчинила.

264. голоса плакучі – голоси, приймаючи в себе ніжність чутя женського – делікатність дівочого.

265. того, що так дуже й щиро полюбила – кого.

266. почав жити минувшою жизню – минувшим життям.

не сліпа, не животня – не сліпа, не звіряча, од животного елемента – од звірячого.

облагородитись й одуховнитись – облагородніти й обдуховнитись, науки і розвиття – розвитку.

268. Ми не одступились од національности… ми одступимо.

269. Викинуть фрази: Мій дом не улиця… кінчаючи галасу, гаму!..

Викинуть: – І я оступлюся за честь дома (до кінця) – а не галасувати.

273. ніби мокра роса покрила – прикрила.

274. Як тиха картина осінь – Яка тиха – щасливою жизню сім’янина – счасливим життям сім’янина.

Я вам скажу прямо – просто.

275. про заміжню жизнь… не життя.

що його ноги дрижать – руки дрижать.

276. заміжню жизнь – заміжнє життя. Як тепер то стало перед її очима – ге.

277. в громадськш жизні – ому житті. приготовлені феєрверки – понаготовлювані.

280. Її рот трохи роскрився – ростулився. жизнь тихої горлички – життя.

його стан серед громади – становище.

282. Воно билось, трохи з груди – кидалось.

283. Ольга здихнула легче – зітхнула. Свіжина неба – свіжість неба… свою будущу жизнь – будуще життя.

284. для котрого він був готов – готовий.

285. що вона терпіла і йому стало – мучилась.

і слідила за кожним його словом – слідкувала.

286. бо сам час не раз розв’язував – розв’язує. 288. в полу тіні кімнати – в сутінку.

291. суху руку на синову чорноволосу – (припишіть) голову.

доля наша женська – жіноча.

296. та все вас вспоминали – згадували, як вона его встрітить – встріне.

297. опертись об колону – обпертись.

Він глянув прямо – Радюк глянув просто. байдужий – байдужний.

298. Мав перевагу в Ольги – для Ольги.

300. Катерині неначе. – Для Катерини.

Ще ніколи любимий – любий.

307. ухопив Ольгу і поніс – і полетів.

309. готов був – був готовий оддати все життя.

всю україн[ську] національну жизнь – українське національне життя.

311. Так вона боялась книжок – наукових книжок.

312. говорити об чім инчім – про що інше… Як вона погубила – загубила… альбом дуже похожий – схожий.

315. бо привикла слухати – звикла.

316 [В рукопису 216.]. співати про неї стихи – складати про неї вірші.

318. з пустими кишенями – з порожніми.

319. та послухаємо, об чім… про що.

320. не крепості – не твердині.

321. разом з писарями, вчителями (викиньте – вчителями). Города – городи.

323. на помості, так тілько дивилась на його – так пильно.

324. бліда, як полотно (викиньте – як полотно). 329. чорнява красавиця – красуня.

332. Швидко вони повінчались – швидко потім.

333. Лаоузи – Лаодзи.

334. котрий вже вист роїв новий дом – поставив.

Оце і все!!! де є слово жизнь – зміняйте на життя. Наріччя: до дому, в низ, у гору зливайте: додому, вниз, вгору, вранці, ввечері.

«Причепу» дістав. Спасибі! Однесу в цензуру. Нащо «Зоря» так печатає: яб, замість я б? і нарічія до дому, в гору, теж, пішлаб, колиж (а не коли ж)?

Прощайте! бувайте здорові!

Щиро шануючий Вас Ів. Левицький.


Примітки

Вперше надруковано в «Записках», 1927, XXVI, стор. 116 – 118. Автограф в ІЛ, ф. 100, № 2306. Подається за першодруком.

Подається за виданням: Нечуй-Левицький І. С. Зібрання творів у 10-и томах. – К.: Наукова думка, 1968 р., т. 10, с. 321 – 324.