12.03.1890 р. До Івана Белея

Високоповажний добродію.

Посилаю Вам поправки останніх листків «Хмар».

Г. X. ст. 239. Замість Але під впливом… котра тоді розвилася… печатайте розвинулась. Ольга вже познакомилась з жизню – з життям.

240. На громадських балах за нею мущини… паничі. Приходити запросто. Він… по простацькому звичаю.

Степанид[а] Сидоровна наготовивши… наготувавши, облите яснорожовим – рожевим.

242. Викинуть фразу: Ольга мусіла вхопитись… до точки (дві стрічки).

243. Прибувший болгар – болгарин.

244. дивились йому прямо й близько – просто в лице, схилилась на руку – схилилась.

Він сів прямо проти неї – просто проти неї.

246. Тихо шептав Радюкові – шепотів.

247. не чув свіжого нічного вітру й роси – свіжого нічного вітру… (од – роси) до точки викинуть.

Радюк роздігся – роздягся, додому.

249. Яж – я ж, вольне – вільне, в йому на всю жизнь – на все життя.

250. Їх голоса – голоси.

251. на лице рум’янець стида – сорому.

254. так і на місце в соціальній жизні – в соціальному житті.

Хоч і трохи инче, а все далеко од універсі… все недалеко.

255. що кожна порядочна женщина – порядна.

256. тим часом франц[узькими] романами (Далі припишіть), коли вона має до їх великий смак, пишалась, як весіння рожа – весняна.

257. звісний франц[узький] роман «Грап Монте-Крісто» – один франц[узький] роман.

Викинуть фразу: його рука сама простяглася… аж до слів: Він угадав, хто приніс той роман.

259. готового всю жизнь – все життя.

260. і твою ідеальну жизнь – твоє ідеальне життя. Ольга роскрила рояль – одчинила.

264. голоса плакучі – голоси, приймаючи в себе ніжність чутя женського – делікатність дівочого.

265. того, що так дуже й щиро полюбила – кого.

266. почав жити минувшою жизню – минувшим життям.

не сліпа, не животня – не сліпа, не звіряча, од животного елемента – од звірячого.

облагородитись й одуховнитись – облагородніти й обдуховнитись, науки і розвиття – розвитку.

268. Ми не одступились од національности… ми одступимо.

269. Викинуть фрази: Мій дом не улиця… кінчаючи галасу, гаму!..

Викинуть: – І я оступлюся за честь дома (до кінця) – а не галасувати.

273. ніби мокра роса покрила – прикрила.

274. Як тиха картина осінь – Яка тиха – щасливою жизню сім’янина – счасливим життям сім’янина.

Я вам скажу прямо – просто.

275. про заміжню жизнь… не життя.

що його ноги дрижать – руки дрижать.

276. заміжню жизнь – заміжнє життя. Як тепер то стало перед її очима – ге.

277. в громадськш жизні – ому житті. приготовлені феєрверки – понаготовлювані.

280. Її рот трохи роскрився – ростулився. жизнь тихої горлички – життя.

його стан серед громади – становище.

282. Воно билось, трохи з груди – кидалось.

283. Ольга здихнула легче – зітхнула. Свіжина неба – свіжість неба… свою будущу жизнь – будуще життя.

284. для котрого він був готов – готовий.

285. що вона терпіла і йому стало – мучилась.

і слідила за кожним його словом – слідкувала.

286. бо сам час не раз розв’язував – розв’язує. 288. в полу тіні кімнати – в сутінку.

291. суху руку на синову чорноволосу – (припишіть) голову.

доля наша женська – жіноча.

296. та все вас вспоминали – згадували, як вона его встрітить – встріне.

297. опертись об колону – обпертись.

Він глянув прямо – Радюк глянув просто. байдужий – байдужний.

298. Мав перевагу в Ольги – для Ольги.

300. Катерині неначе. – Для Катерини.

Ще ніколи любимий – любий.

307. ухопив Ольгу і поніс – і полетів.

309. готов був – був готовий оддати все життя.

всю україн[ську] національну жизнь – українське національне життя.

311. Так вона боялась книжок – наукових книжок.

312. говорити об чім инчім – про що інше… Як вона погубила – загубила… альбом дуже похожий – схожий.

315. бо привикла слухати – звикла.

316 [В рукопису 216.]. співати про неї стихи – складати про неї вірші.

318. з пустими кишенями – з порожніми.

319. та послухаємо, об чім… про що.

320. не крепості – не твердині.

321. разом з писарями, вчителями (викиньте – вчителями). Города – городи.

323. на помості, так тілько дивилась на його – так пильно.

324. бліда, як полотно (викиньте – як полотно). 329. чорнява красавиця – красуня.

332. Швидко вони повінчались – швидко потім.

333. Лаоузи – Лаодзи.

334. котрий вже вист роїв новий дом – поставив.

Оце і все!!! де є слово жизнь – зміняйте на життя. Наріччя: до дому, в низ, у гору зливайте: додому, вниз, вгору, вранці, ввечері.

«Причепу» дістав. Спасибі! Однесу в цензуру. Нащо «Зоря» так печатає: яб, замість я б? і нарічія до дому, в гору, теж, пішлаб, колиж (а не коли ж)?

Прощайте! бувайте здорові!

Щиро шануючий Вас Ів. Левицький.

Примітки

Вперше надруковано в «Записках», 1927, XXVI, стор. 116 – 118. Автограф в ІЛ, ф. 100, № 2306. Подається за першодруком.

Подається за виданням: Нечуй-Левицький І. С. Зібрання творів у 10-и томах. – К.: Наукова думка, 1968 р., т. 10, с. 321 – 324.