28.07.1890 р. До Омеляна Огоновського

Високоповажний добродію о[тець] Омелян!

Добре, що Ваш лист, о[тець] Омелян, захопив мене ще в Києві, і я оце поспішаю одписати Вам, бо вчора дістав тільки Ваш лист з пошти.

1. В духовній академій, тоді, коли я ще вчився, студенти записувались слухати або математичні науки, або історичні. Це було два відділи. Хто слухав історичні науки, той був вольний не вчити математики, і навиворіт, бо наші академії, окрім того, що вони, як вищі духовні богословські заклади, готують вищих духовних сановників, мають ціллю готувати і вчителів для дух[овних] семінарій по всіх предметах; тим-то наші академії суть разом і педагогічні інститути. Тепер в академіях тих виділів ще більше.

2. «Рибалка П[анас] К[руть]» був виданий: 1-е вид. львівське 1869 р. (по покажчику Комарова). 2-е вид. 1874 p., Київ. Але я лічу видання тільки в Росії, то й виходить, що видання 1874 p., Київ, єсть 1-е, а 1887-го р. 2-е. Так воно і напечатано на обкладинці видання 1887 року.

3. В Полтав[ський] дух[овній] сем[інарії] я викладав літературу російську, себто великоруську, чи московську, починаючи з «былин» та Нестора-літописця.

4. 1-е видання «Запорожців» було в одній книжці під заголовком «Повісті Ів[ана] Лев[ицького]», Київ, 1874 р. («Хмари», «Запорожці» і «Баба Параска та Палажка»). 2-е видання окремою книжечкою було того ж таки 1874 р. Київ. Третє вид. не пропустила цензура в 1887 році.

5. 4-е вид. «Баби Параски» вийшло в Києві 1887 р. в одній книжечці з «Бабою Палажкою» під заголовком: «Баба Параска та баба Палажка». Часть 1: «Не можна бабі Парасці вдерж[атись] на селі», часть 2-а: «Благословіть бабі Палажці скоропостижно вмерти».

6. 2-е вид. «Марусі Богуславки» в Києві 1887 року. Торік розрішила петербурзька театральна цензура для сцени – з додатками-сценами.

7. «Кайдашевої сім’ї» 1-е вид. вийшло в Києві 1887 р.

8. Про «Бурлачку» була рецензія в «Голосе» 1881 г., февр[аль], «Новое время», январь, «Пчелка», 1881 – 2 і «Библиографический листок».

9. Про переклад «Причепи» на польськ[у] знаю тільки, що він зроблений в Познані, але ким, не знаю. Це мені говорив пан Франко. Спитайте його, і він повинен знати докладно.

10. На «Миколу Джерю» рецензія була в «Одес[ском] вестнику» 1883 р. На «Бурлачку» рецензії в киев[ской] «Заре» – не було.

11. Переклад на великоруську мову надруковано в «Киевлянине» за ред[акцією] Шульгіна 1874 р. Числа не знаю.

12. «Баба Параска» на українському була надрукована в «Киевлянине» 1874 p. – 11, а потім в «Правді» 1874 p., стр. 196-й, і в «Календарі» «Просвіти» 1883 р.

13. Про «Хмари» Ан-бера «Малорус[ская] литература в 1874 г.», «Киев[ский] телеграф», 1875. 30. Кошевий – 116.

Чи маєте Ви, о[тець] Омелян, «Очерки украинской литературы» Петрова? (Окрема книжка і була надр[укована] в «Историческом вестнике»). Там зведено докупи багато дечого про мої книжки.

Мій теперішній адрес: Ново-Елисаветинская улица, дом Сегета, № 19-й. Іюля 8-го я виїжджаю в м. Стеблев, Киевск[ой] губ[ернии] Каневского уезда. Станція м. Корсун.

Щиро поважаючий Вас. Ів. Левицький.

P. S. Посилаю статтю Костомарова при сьому листі.

Примітки

Вперше надруковано в журн. «Життя і мистецтво», 1920, № 2 стор. 69. Подається за першодруком.

«Рибалка Панас Круть» – в російському перекладі повість була надрукована в газ. «Киевлянин», 1874, № 8 – 10.

«Баба Параска» – по-українськи надрукована в газ. «Киевлянин», 1874, № 11. У львівській «Правді» оповідання надруковане того ж 1874 р. Тоді ж вийшло в Києві окремою книжкою і в збірці «Повісті Івана Левицького», К., 1874.

Подається за виданням: Нечуй-Левицький І. С. Зібрання творів у 10-и томах. – К.: Наукова думка, 1968 р., т. 10, с. 331 – 332.