Добра порада

Володимир Самійленко

Я винайшов спосіб, як можна зробитись великим земельним власником, а значить і заможним чоловіком.

Люди, які обідають через день і мають одно пальто на всі сезони, певно зацікавлені, що то за спосіб такий, і ждуть пояснення.

Поспішаю пояснити.

Рецепт дуже простий.

Купіть для цього невеличкий шмат землі, скажемо, хоч півдесятини. Коли не маєте на це грошей, візьміть аванс у тій інституції, де служите, коли ж ніде не служите, то позичте в приятеля під заставу тієї землі, яку матимете.

Купивши півдесятини, ви зараз же можете прирізати собі з кожного боку по скільки схочете десятин. Можете зараз же й засадити або засіяти їх чи картоплею, чи пшеницею, чи баштаном – що вам більш подобається.

Може, ви не зважуєтесь й боїтесь, що вас судитимуть за це?

Що судитимуть, то певно.

Судитимуть за експропріацію, але ви все ж не лякайтесь. Ви тільки заявіть, що то не експропріація, а анексія. За експропріацію положена велика кара, а за анексію не положено ніякої кари.

За експропріацію судить держава і певно може засудити експропріатора.

Але анексія підлягає судові всіх держав разом, і держави можуть тільки похвалити за вдатно переведену анексію.

Коли не ймете віри, спитайте в барона Ереншталя.

Мушу вам ще сказати, що анексія ще з деяких поглядів корисніша, ніж навіть купівля з запомогою Селянського банку.

Купивши землю з запомогою банку, ви довгий час мусите платити капітал і відсотки, поки зовсім не станете повним власником землі, а як часом не заплатите в час процентів, то землю можуть у вас одібрати.

Зробивши ж анексію, ви нікому нічого не платите, і земля дістається вам дурно, а щоб у вас ніхто її не відібрав, про те повинні будуть подбати держави.

І ще одна вигода:

Коли ви купуєте землю, чи з банком, чи без банка, то ви набуваєте тільки ту землю, що купили, і в тих межах, як показано на плані, з іншої ж, сусідньої, землі ви не можете мати жодної користі.

Зробивши ж анексію, ви зразу ж добуваєте вплив на всіх окільних землевласників, особливо ж на тих, що з їх володіння ви собі анексували добрий шмат.

На останніх ви можете наложити всі видатки анексії. Крім того, ви можете вимагати, щоб вони не мали права держати в себе рушниці, ціпки, батоги і всяку іншу зброю, яка може загрожувати анекторові.

Коли від експропрійованого, чи то пак від анексованого сусіда перейде до вас пара курей, ви маєте право цю іррегулярну чету, яка насміє порватись на чесно анексовану територію, конфіскувати собі на добрий пожиток і покарати на смерть.

Тільки розстрілювати їх я вам не раджу, бо це може попсувати м’ясо в найінтереснішім місці.

Краще ріжте їх добрим кухонним ножем.

Коли не маєте доброго ножа, візьміть його в того ж анексованого сусіда.

Все одно по зробленій анексії він не має права його мати. Принаймні так дивляться на це питання великі держави.

А ви знаєте, що коли громада великий чоловік, то держава, яко велика громада, чоловік ще більший, а велика держава – ще та ще більший, а громада великих держав, то це вже такий величезний чоловік, що як стане, та гляне додолу, то навряд чи й землю побачить під собою, бо голова його й очі десь високо-високо, аж під небом.

Отже, шануйте звичаї й погляди великих держав.

І вірте в правоту анексії.

Тільки ж, якщо ви чоловічок собі маненький, то я все ж боюся, що вас можуть повісити перш, ніж справа дійде до відома великих держав.

І на цей випадок я вам раджу зразу ж, як тільки зробите анексію, заявити через відповідне начальство, що ви це зробили за порадою барона Ереншталя.

І тоді повісять не вас, а вашого сусіда.

Примітки

Вперше надруковано в газ. «Рада». – 1909. – № 73. – 2 (15 н. ст.) квіт. – С. 2, під рубрикою «Маленький фельетон». Підпис: В. Сивенький.

В зібрання творів гумореска досі не входила. Подається за першодруком.

У творі переплетено два основних мотиви: швидкий зріст куркульства й обезземелення найбіднішого селянства внаслідок аграрної реформи П. А. Столипіна (прем’єр-міністр Російської імперії з липня 1906-го по вересень 1911 р.) та анексія Боснії й Герцеговіни Австро-Угорщиною в жовтні 1908 р. Твір осуджує сваволю багатих і сильних щодо бідних та слабких у побуті, в господарському житті й міжнародних відносинах.

… барон Ереншталь – йдеться, власне, про графа А. Еренталя (1854 – 1912), міністра закордонних справ Австро-Угорщини, зусиллями якого була підготовлена анексія Боснії і Герцеговіни. Цей політичний акт викликав загострення відносин між Росією і Сербією, з одного боку, та Австро-Угорщиною з другого, потягнув за собою ускладнення в міжнародних відносинах європейських держав, відоме під назвою Балканської кризи.

Експропріація – примусове відчуження власності.

Анексія – насильницьке приєднання однією державою частини чи всієї території іншої. Держава, що здійснює анексію, висуває, як правило, певні мотивування про свої «права» (історичні тощо) на цю територію.

Селянський банк – державний іпотечний банк в Росії, заснований в 1882 р., існував до 1917 р., видавав довгострокові позики селянам для набуття ними земель у приватне володіння. Роль селянського банку особливо зросла в період проведення столипінської аграрної реформи; володіючи великими капіталами й земельними фондами, банк виступав засобом господарської політики, спрямовував ресурси на розширення посівних площ, введення в обіг менш продуктивних грунтів тощо.

Анектор – той, хто здійснює анексію.

Іррегулярна чета – очевидно, мається на увазі військова одиниця (чота, рота), що не має місця постійної дислокації, утворюється й розпускається за потребою (наприклад, в умовах партизанської війни).

Подається за виданням: Самійленко В. Твори. – К.: Дніпро, 1990 р., с. 573 – 575.