13.11.1988 Заключний документ

До Верховної Ради УРСР

Заключний документ

екологічного мітингу в Києві 13 листопада 1988 року

“Зелений” рух України, представники неформальних об’єднань Києва та республіки, науковці, робітники, студенти, кияни та гості Києва, всі ми, учасники мітингу, вважаємо своїм громадянським обов’язком заявити:

Планета на порозі екологічної катастрофи. Цю катастрофу за своїми наслідками можна порівняти з глобальною термоядерною війною. Нам лишилося щонайбільше 25-30 років. Саме за цей час буде зруйновано структуру біосфери за умов сучасної діяльності людини. Чи жити нам завтра – залежить від нашої позиції сьогодні. Україна стала регіоном небезпечним не тільки для свого народу, а й для найвіддаленіших куточків – луна четвертого блоку відгукнулася і в Швеції. Україна перенасичена підприємствами екологічно агресивних галузей промисловості. В республіці, територія якої становить лише 2.7% загальносоюзної, зосереджено чверть усього виробничого потенціалу країни.

Україна – це суцільна сільськогосподарська нива, 56.9% її території – орної землі. Земля гине. Її труять бездарним застосуванням пестицидів та міндобрив. Більше половини сільгоспугідь – еродовані або ерозійнонебезпечні.

Народ України став заложником атома. Ніколи не висохнуть сльози Чорнобиля. Проте ці сльози не стали уроком плантаторам з Мінатоменерго – вони все ще нав’язують нам міф про безальтернативність атомної енергетики, продовжують будувати нові АЕС та розширювати діючі. До 2005 року на Україні має бути 34 реактори.

Ядерні монстри наче зумисне будують там, де вони можуть завдати якнайбільшої шкоди, на так би мовити, “нервових вузлах” України (Запоріжжя, Чигирин, Крим!), екологічне та економічне обгрунтування таких будов відсутне. Проблему захоронення радіоактивних відходів не вирішено.

Атомна енергетика не вирішує енергетичної проблеми, вона ще більше її загострює, вимагаючи величезних ресурсів на її розвиток. Вона створює проблему водного дефіциту, гальмує розвиток альтернативних напрямків енергозабезпечення.

Нинішні потужності АЕС були б непотрібними, якби вироблена енергія витрачалась раціонально. Сьогодні ж більше половини її втрачається. Гнилі моря на Дніпрі. Отруєний Дністер. Трагедія в Чернівцях! Це наслідки безконтрольного розбою міністерств і відомств. Це те, що неможливо приховати. А скільки ще сховано за завісою злочинної офіційної брехні?

Хворіють діти, а нас і далі запевняють, що все прекрасно, вирізняються в брехливому хорі голос керівників Міністерства охорони здоров’я УРСР. Мітинг висловлює недовіру міністрові Романенку.

Демократія – альтернатива бездарному і скомпрометованому керівнмцтву.

Існують альтернативи і атомній енергетиці, і екстенсивним технологіям сільського господарства, і вирубуванню Голосіївського лісу та в Биковні під Києвом.

МИ ВИМАГАЄМО!!:

1. Раді міністрів оголосити і фінансувати конкурс на розробку концепції економічного та соціального розвитку України на найближчі 10-15 років, яка б забезпечувала народові гарантію виживання. Почати підготовку до переходу України на територіальний госпрозрахунок як основу екологізації економіки та гарантію реального економічного суверенітету УРСР в народногосподарському комплексі СРСР.

2. Приступити до структурної перебудови народного господарства: обмежити розвиток енергетичної, металургійної, гірничобудівної промисловості, великої хімії! Форсувати розвиток наукомістких виробництв – приладобудування, електроніки, інформатики, аграрного виробництва. Аграрне виробництво перевести на екологічно нешкідливу технологію, припинити бездумну хімізацію та псевдомеліорацію земель.

3. Створити при Верховній Раді УРСР та місцевих Радах компетентні екологічні комісії, до яких увійшли б авторитетні вчені, медики, лідери громадської думки. Створити також незалежні від відомств комісії контролю якості харчових продуктів, комісії обстеження стану здоров’я населення.

4. Провести наступного року референдум з питань ядерної енергетики, і надалі виносити на референдум усі важливі проблеми республіки.

5. До проведення референдуму припинити будівництво нових атомних енергоблоків, зокрема, припинити будівництво Чигиринської та Кримської АЕС, розширення Південно-Українського комплексу. Припинити будівництво Канівського промкомплексу. Припинити експлуатацію Чорнобильської АЕС, перетворити її в міжнародний центр для вивчення наслідків радіаційних аварій.

6. Провести позавідомчу експертизу діючих АЕС для визначення відповідності їх технічного стану нормам безпеки. Зупинити, реконструювати або винести за межі густонаселених районів екологічно агресивні підприємства.

Оргкомітет екологічного мітингу, що відбувся в Києві 13 листопада 1988 року надсилає Вам документ мітингу. Організатори мітингу планують зібрати під ним підписи трудящих різних областей України і передати їх до Верховної Ради УРСР. Просимо ознайомити Ваш колектив з заключним документом, зібрати підписи тих, хто згоден з його положеннями і надіслати на адресу:

252034, м.Київ, вул. Стрілецька, 28, кв. 7, Холявенко К.М.

Оргкомітет.

Машинописна копія з архіву Л.К.Забави.