23.12.1988 Звернення представників «зеленого» руху на Україні

Лабораторія громадської думки

Нотатки нашого кореспондента Геннадія Кириндясова «Не форми ради» з екологічного мітингу («ВК» від 23 листопада ц. р.) викликали чималий потік листів і дзвінків. Читачі запитують: а чим же закінчилась та відверта, серйозна розмова, який її підсумковий документ? Тож публікуємо

Звернення представників «зеленого» руху на Україні

Дорогі співвітчизники, громадяни України! Екологічна ситуація в світі, і, зокрема, на Україні загрозлива. Від нашої позиції сьогодні залежить, чи жити нам завтра. Ми, «зелений» рух України, як і «зелені» в усьому світі, закликаємо Вас до громадянської активності, зрештою, до здорового глузду. У нас на очах неконтрольовані громадськістю підприємства нищать природу, історичний ландшафт, водні ресурси, руйнують грунти, чинять наругу над Дніпром. Особливе занепокоєння викликає будівництво атомних електростанцій, розміщення шкідливих виробництв у густонаселених районах. Рівень забрудненості повітря, води, грунтів у багатьох районах сягає критичної межі, а деяких – значно її перевищує. Бюрократичний апарат не репрезентує інтереси населення України і потурає бездумно-споживацькому використанню земних багатств. Засоби масової інформації часто дають необ’єктивні екологічні дані. Під грифом секретності перебуває інформація про цілий ряд факторів, що згубно діють на все живе. Ще й досі не сказано всієї правди про Чорнобиль. Ще й досі нам нав’язують міф про безальтернативність атомної енергетики. І до 12 діючих хочуть нав’язати ще 22 реактори.

Усвідомлюючи всю складність екологічного становища, вимагаємо:

1. Припинити будівництво Чигиринської та Кримської атомних електростанцій. Провести позавідомчу експертизу на діючих АЕС для визначення відповідності їх технічної безпеки міжнародним нормам.

2. Екологічно шкідливі підприємства в густонаселених районах ліквідувати і не будувати жодного нового на території республіки.

3. Припинити будівництво гідротехнічних споруд Південноукраїнського енергокомплексу до проведення позавідомчої екологічної експертизи.

4. Прийняти відповідні закони про економічний суверенітет республіки, республіканський госпрозрахунок, правовий захист і пріоритет екології.

5. Давати об’єктивну екологічну інформацію. Зняти гриф секретності з екології. Започаткувати видання спеціального екологічного бюлетня.

6. Провести республіканський референдум з питань атомної енергетики.

Народ через референдум, через своїх депутатів повинен взяти контроль екологічної ситуації в свої руки. Проблеми екологічної безпеки України мають вирішуватись не десь, а на Україні, і вирішувати їх не комусь, а нам.

Створюйте депутські екологічні групи і вимагайте від них звітності. Маємо надію, що демократизація суспільства – це і нові можливості в боротьбі за збереження навколишнього середовища, і гарантія успіху цієї боротьби.

Від редакції. Всі ми сьогодні хочемо одного – вберегти свій дім від екологічної катастрофи. Тільки кожен з нас по-своєму уявляє, як це можна зробити. Тож, мабуть, комусь програма «зелених» видасться занадто максималістською. Адже, якщо сьогодні враз закриємо всі «брудні» підприємства, то чи зможемо вже буквально завтра обійтись без тисячі звичних речей! На жаль, і ліки, і дім, і тепло в домі, навіть харчова промисловість, не кажучи вже про хімічну – все це пов’язане із забрудненням повітря, води, землі.

А з іншого боку.- чи можемо ми нині, чи маємо право бути не максималістами?

Екологічне неблагополуччя вимірюється вже не просто процентами шкідливих викидів, а хворобами наших дітей. В таких випадках прийнято говорити, що істина десь посередині. Проте чи прийнятні мірки звичайності до нинішньої ситуації?

І немає часу довго думати над запитаннями. Треба діяти. Як? «Зелений» рух запропонував свою програму. А як оцінюєте її ви, шановні наші читачі, кияни? Хотілося б почути і думку партійних, радянських, господарських керівників, учених – адже сьогодні реальне вирішення проблем значною мірою залежить саме від них.

Чекаємо листів.

Вечірній Київ, 1988 р., 23.12, № 293 (13508).